RE: День народження Даринки. Роздуми
Туди не всіх брали, багатьох завертали
Так, на початку війни був певний відбір. Мені, на той час обмежено придатному і без будь-якого досвіду служіння в армії, тоді навіть повістку на учточнення даних не хотіли дати, хоча на підприємство приходили повістки сотнями.
але ставати частиною не хотіли
Серед них і я. Відколи мене забронювали на підприємстві, я в тратив готовність поповнювати лави ЗСУ, хоча до того я морально готував себе до того, що в будь-який момент мене можуть призвати і треба буде йти. Тому коли кум дзвонив з війська і розповідав як йому це все набридло за 2,5 роки, я завжди відчуваю, що провина за відсутність ротації лежить в тому числі і на мені.
Майбутнє виглядає геть похмурим
Згоден. Це постійно гнітить. Хоча надія на якийсь більш-менш стабільний мир все одно жевріє.
Цього я ніколи не розумів, тобто тих людей, які постійно дзвонять додому, розповідають, як там все погано (а як може бути добре, якщо там війна, а війна і смерть - це слова побратими, хоча у нас все ж є добре вмотивовані підрозділи), засуджують бусифікацію, але водночас хотіли б демобілізуватися після якихось умовних трьох років на фронті. І навіть три роки в умовах постійного стресу, відсутності нормальних умов, можливості виспатися це дуже багато. А ще питання гострої соціальної несправедливості в відчуття того, що ти лох. Тому з моральною підготовкою все дуже і дуже погано. Не всі мають воювати, згоден, бо і тил мусить бути, але кожен це має відчути на своїй шкурі, але як іти добровільно зараз в армію, якщо ти бачиш, що зараз це по суті довічно? Виходить якесь замкнуте коло...
0.01 SBD,
0.03 STEEM,
0.07 SP
Це справді якесь замкнуте коло 🙁