You are viewing a single comment's thread from:
RE: Перепустка до раю (казка). У співавторстві з @diodao
Ведмедя прийняли як вельможу, по праву і по ліву сторону його супроводжували охоронці з довгими списами, а їжачка ніхто й не побачив, він плівся позаду всіх засмучений, що його Велику норну ніхто не помітив, ніхто не подав йому руку і не став проводити до замку.
Він вже добре відстав, коли нарешті його кращий друг зрозумів, що ніхто не пиздить йому на вухо, а це значить, що не вистачає їжачка, та повернувся й взяв бідолашного на ручки.
Так вони дійшли до покоїв королеви. І як тільки переступили поріг кімнати в якій знаходилась її величність, їжачок котрого ніс в руках ведмідь перетворився на чоловічий фалос.
"Оце глюки..." — подумав Беовульф із шоком.
Слава богу, фалос був хоча б не справжній, а штучний, і по виду зовсім новий. Слова "ділдо" Беовульф знать не знав, але оце саме воно і було.
В оточенні лицарів королеви, Беовульф став із поважним видом, як ні в чому не бувало, сподіваючись, що деревяний фалос у нього в руці є лише галюцінацією, спричиненою дією мухоморів, і що їжачок насправді просто відстав десь по дорозі. Краєчком ока він все ж таки роздивився ту дивину: якісно різблений із цінного Червоного дерева і полірнутий, фалос був, безумовно, шедевром андеграунд-мистецтва.
Королева Діо, вже перевдягнена у плаття із зеленого шовку під шубкою із вовчого міху, хотіла було привітати його, та тут також помітила в руці у Беофульфа велетенський деревяний фалос, і прикусила губу. Рясний румянець розлився по її щокам, і вона зайорзала на троні.
І як тут почати розмову? Запитати: "Сір лицар, чому це ви до мене прийшли із фалосом? Ні, було б грубо, я ж не якась там Королева Мечів!..та й тупо, бо вони всі й так...із цим!" — подумала Діо. Тож королева вирішила зробити вигляд, що не помічає цієї пошлості. Вона була не сувора, і далеко не позбавлена почуття гумору, тож недаремно її прозвали в семи королівствах Доброю Королевою.
"Але ж який Знак, який Знак! — думала вона далі про себе. — Після того гримуару, і ворожіння на кавовій гущі, поява такого прекрасного чоловіка із таким (хі-хі) прекрасним атрибутом, це вже точно неспроста. Це явно доленосна зустріч".
Ведмідь поставив фалос біля вікна. Спочатку він хотів непомітно скинути його вниз, так йому соромно було стояти перед королевою з ним в руках ніби він якийсь гомосек.
Але потім він згадав , що то їжачок і що впавши з вікна їжачок може розбитися…
При розмові з королевою лорд попросив у прихистку та щоб вона прийняла його як гостя з далеких лісів, ой країн…
І королева погодилася та в цю ж мить звеліла прислузі підготувати рицарю кімнату та гарячу ванну, адже він з далекої дороги…
Ведмідь чув що вельможі самі не купаються, і його фантазія вже була сповнена голограмами в яких його миють чотири служниці в купальниках …
Це все так затуманило йому голову, що він геть забув про їжачка, коли виходив з кімнати.