Чорним шрифтом — написане мною, сірим шрифтом — написане Наталею.

• Прохання до адміністрації Стіміт: додайте рожевий шрифт (для жінок).

Перепустка до раю

Одного холодного січневого дня великий просвітлений мудрець Ляо Шань з гори Фудзі помер, і опинився у черзі до воріт раю.

Янгол-охоронець воріт розгорнув книгу його життя, і здивовано припідняв брови.— Вибачте, сер, я не можу вас впустити.
— Яккк? — здивувався Ляо Шань. — Я ж прожив праведно.
— Так...але розумієте, у нас тут своя градація: наприклад, якщо людина скоїла за життя три гріхи, вона потрапляє на пяте небо, два гріхи — на шосте, один гріх — це сьоме небо. А у вас жодного гріха за життя, я просто не знаю, куди вас призначити...
Янгол покликав старших, вони порадилися і порішили:
— Містер Ляо Шань, ви маєте відправитися знову на землю, і вчинити хоча б один гріх, щоб ви не гордилися своєю надзвичайною святістю. Після цього ви знову помрете і ми приймемо вас на сьоме небо.

В той же день великий провітлений мудрець Ляо Шань воскрес в тілі. І став думати, який гріх вчинити.

Щоб процес йшов швидше він відкрив пошукову систему та ввів запит:
10 заповідей Божих.
Перейшовши за першим же посиланням він отримав [список заповідей.]

Тричі перечитавши текст він зрозумів, що найбільше хотів би відчути близькість з жінкою. Адже за своє довге життя він так і не пізнав, що таке провести ніч з протилежною статтю.

Та як бути, якщо в його селищі немає жодної не одруженої жінки його віку. А якщо він зіллється в акті кохання з жінкою ближнього свого, то в його списку гріхів буде цілих два пункти. Він не міг дозволити собі так забруднити свою бездоганну репутацію.

Хоча, насправді міг. Як тільки він усвідомив свої думки, то відчув, що цілком міг би. Особливо, коли згадав Настю із третього під'їзду, у якої чоловік моряк, і яка не раз кликала його зайти в гості на чай. Та пані була надзвичайно приваблива, так що на районі її навіть називали "Солодка Н."

В цю мить Ляо Шань навіть зрозумів, чому янголи відправили його обратно на землю: бо вся його святість була тільки зовнішньою, "для букви закону". А в душі все ще гніздилася от така стиснута пружина Кундаліні, здатна потужно вистрілити при першій нагоді. І от, коли він "отримав добро" на гріх із самих небес, це все стало йому очевидно.

"Чорт із ним...— подумав Ляо Шань. — гулять так гулять...піду після смерті не на сьоме, а на шосте небо. Там напевно також доволі непогано, і цілком райський суперсервіс".

З цими думками він зайшов у третій під'їзд свого будимку і подзвонив у двері Солодкої Н.
Жінка, відкривши двері, на секунду оторопіла і "підвисла", бо вона вже чула від сусідів звістку про його смерть. Після першого ж ступору, Солодка Н. вкрикнула і впала в обморок.

Ляо Шань зайшов до її квартири і зачинив двері із середини.

Кращий розвиток сюжету він навіть не міг уявити…

Після того як в його голові промайнула така думка, щоки покрилися румʼянцем, стало так соромно…
Анастасії було лише 22, між ними різниця в 100 років, а її непритомний стан був спокусливим шансом пізнати жіночу плоть….
Щоки Ляо були багровими від відчуття сорому. А його уява вимальовувала та вимальовувала не пристойні образи…

Він простояв [довго] дивлячись на напіввідкриті пухкі вуста Анастасії котрі здавалося створені для поцілунків…
І навіть не помічав як їх червоний колір зблід…
Мудрець приклав свою долоню до них і лише тоді зрозумів, що дівчина не дихає.

В той же час він усвідомив, що отримав свій гріх - вбивство і опинився коло брами раю, поруч стояла безневинна Анастасія котрій Ляо вкоротив вік…

Але янгол біля воріт сказав, що знову накладочка вийшла, тому що ненавмисне вбивство не вважається гріхом, а лише нещасним випадком. Навіть виніс догану виконуючій обовязки Смерті за поквапність і нерозсудливість. Та в своє виправдання сказала, що роботи зараз дуже багато, і цей випадок з Ляо Шанем є прецедентом в її карьєрі, тому так вийшло...і правда помилилась.

Після цього, Ляо Шань воскрес удруге, і це, здається, був в історії людства перший випадок двох воскресінь підряд протягом одного дня.

Він зрозумів свою помилку, тож, щоб більше не лякати жінок зі свого району історією з ожившим мертвим сусідом, узяв таксі і поїхав на бульвар Сансет Біч, де його ніхто не мав знати.

Сансет-Біч - місто західного Сонця…
В яке мудрець прибув саме тоді коли сонце заходило за горизонт і його промені йшли по воді..
На побережжі було багато красунь.. та чомусь думки чоловіка були не про них…
Він думав про сонце…
Чому сонце з такою легкістю заходить за горизонт, а він той, хто за своє коротке життя ніразу навіть не переходив дорогу на червоне світло, не може спокійно відійти в потойбіччя…
З його очей почали котитися важкі краплини сліз, переповнені смутком та відчаєм… Він пішов до води, дійшовши не припиняв рух… і вслід за сонячними променями, як Ісус пішов по воді ….

І так, по водам, він дійшов до катамарану, на якому відпочивали дві молоді дівчини в бікіні.

Дівчата були народжені в 21-му столітті і звикли нічому не дивуватися, тож просто глянули на нього поверх затемнених окулярів.
— Чо нада? — запитала одна дуже нахабно і викликаюче.

"Ну і курви...— подумав Ляо Шань, — таких зваблювати...це все-рівно, що проти вітру плювати... Може, просто вкрасти в них бутилку з мінералкою? Простіше буде."

Ідея цілком могла спрацювати, він уже навіть побачив в уяві картинку, як уліпьотує від них по воді з бутилкою "Міргородської". Але тут його погляд знову випадково упав на прекрасний закат...І Ляо Шань вдруге заридав, цього разу прямо біля катмарану і на виду у дівчат.

Білявка з зафарбованим в темний колір корінням волосся протягнула діду косяк, він затягнувся, передав його рудій рясно всипаній веснянками молодиці…
І вони як «праАмериканці» розкурили люльку
Миру…

Шао Ліню стало так добре… він відчував на собі подих морського вітру, що грався його волоссям… відчував як нагріте за день повітря опікується ним, гріючи його тіло своїм…

Крик чайок здавався йому музичною симфонією…
Здається це і є Нірвана.
Аж ось вушні раковини почали відчувати інші частоти…
Дельфіни….
Серце діда закалатало… він завжди мріяв поплавати поруч з цими мудрими тваринами, котрих вважав найвищою єволюційною ланкою на планеті. Не роздумуючи він стрибнув у воду і вхопився за плавець дельфіна, котрий пропливав поруч.

Ляо Шаня потужно вкрило, так що він навіть поплутав власне ім'я.

Це був екстаз, і він запитував себе: а після легалайзу, чи вважається куріння травки все ще гріхом? Здавалося, дельфін несе його не у відкрите море, а прямісінько до самого раю.

Якось він читав, що британські вчені встановили, наче "під травкою" займатися гріховним ділом ще приємніше, тож тепер подвійно не хотілося поспішати помирати.

Ось що значить жити в кайф…

— «Ми постійно так живемо та насолоджуємося життям, Шао Ланю».

Шао, остовбенів, та відкрив очі, які від подиву широко вилізли з своїх орбіт…
До нього говорив дельфін.
— «Звідки ти знаєш моє імʼя» ?
— «Я вмію читати думки, всі дельфіни вміють…, мене звати Дарвін»
— «Ппппривітттт Дарвін, як Чарльза, ЧЧЧЧальза ДДДарвіна?»

Зуби мудреця цокотіли від страху.
— «Так, мене назвали в честь нього, я принц Атлантиди Дарвін 17-ий, а он мій брат Бігль, котрого назвали на честь кораблю на котрому молодий Дарвін відправився в свою доленосну експедицію. Пропоную глибоке занурення та знайомство з потонувшим континентом на імʼя Атлантида, підтримуєш?».

— А я там не задихнуся під водою?
— Ні, що ти ! У нас під водою весело, і можна дуже довго протриматись. Я також познайомлю тебе з великим Ктулху, Дагоном і рибо-бабами.
— А як же бейби з катамарану, що мене накурили?
— Та забий, ти все-рівно старуватий для них. А нашим атлантидівським рибо-бабам уже по 10 тисяч років, хоча більше 35 не даси. Саме те!
— Як грішити вперше, так уже з рибо-бабою! — захохотав Ляо Шань. — Ну, окей, окей, погнали до Атлантиди, юхууууу!!!
І дельфін пірнув.

Прокинувся Ляо Шань знову в черзі до воріт раю.
— Містере Ляо Шань, це вже не смішно! — сказав янгол. — Проте, ми бачимо, що хоча ви так і не зробили тяжкий гріх самим ділом, ви все ж встигли пізнати свою гріховну натуру, бо сам намір на гріх для душі енергетично мало чим відрізняється від гріха.
Тут ось чорт-куратор уже дописав у вашій Книзі життя:

• Був готовий обезчестити Солодку Н. після її приходу до тями, якби вона при падінні випадково не розбила собі голову і не вмерла.
• Був готовий вкрасти у дівчат "Миргородську" і зробив би це, якби його не порвало від видовища закату.
• Був готовий согрішити з двома дівчатами з катамарану, якби дельфін не уніс його геть.
• Був готовий потиснути лапу демонічній істоті Дагону і согрішити з рибо-бабою, якби не накурився травки, і не вкоротив собі віку, утопившись.

— Містере Лао Шань, — резюмував янгол. — Ми порадилися, і вирішили влаштувати вам акцію: записати 4 звичайних грішки, як 1 тяжкий. Проходьте. І сподіваюся, як великий просвітлений мудрець, ви тепер усвідомили, що не розуміти своєї справжньої гріховної натури, і самому приписувати собі святість, це і є один із найтяжчіх гріхів, через який ми насправді не впускали вас до раю.
Бо був колись уже тут дехто, хто вважав себе найкращим за всіх, і безгрішним. Через те і відпав від нас, і звуть його тепер дияволом.

✍ Наталя та Богдан Карасьов, 23 січня 2025 р.

• Бенифіціарські 50% для @diodao