You are viewing a single comment's thread from:
RE: Продовжи історію (інтерактивна гра) #FairyTale №1
– Не знає він! Невже ти не чув пісню про те, що мені треба платити карбованим сріблом? Після того, як Лютіка із'їла драконяча кракозябра, діджей-бард Богдан навіть зробив павер-метал кавер цієї пісні, українською мовою... Та на худий кінець зі мною можна розрахуватися долларами, євро, криптовалютами, ба й навіть натурою...
Ну, що ж, Іване, просвіток є! Поженимо тебе, отримаєш свій царський спадок, тоді зі мною і розрахуєшся. Моя ціна 3000 срібних піастрів, окей?
...Проте, чи певен ти, що твій батько цар схвалить такий мезальянс: його син-царевич...і... жаба.
Жарти жартами, але ж можуть бути й діти...Ти читав повість Лавкрафта "Дагон"?
Заплатіть Відьмакові карбованим сріблом - чув я пісню величну таку;
Та немає Іван, того срібла, хто довірить його дураку ?
Може я заміню тобі барда?
З пісні зробить Богдан метал!
І «Металіка» гірко заплаче,
Під прекрасний мій мега вокал!
Ти подумай про це Відьмаче,
І за себе і за дурака.
Барда зʼїли твого, одначе!
І не маєш ти більш співака.
– От руни й готові мої, що жоден лизалок на перехресті не проскочить
без болю, що висок як срібна куля прошибе...
Тікатиме міршій туди, звідкіль з'явився.
Ходім, ходім до озера тепер. Співати лиш мені не треба...Коли ти був би дівою з зеленими очима, я може і погодився тебе узяти у співці...По вечорам співав би колискові, щоб я краще засинав.
Та й то за магію мою, напевно цілий рік прийшлось би так щодня співати, престаранно.
Щасливий ти, що царський син, тому усе ж зі спадку і заплатиш. Почекаю.
І так вони пішли до озера. Смеркалось.
Я надіюсь ти не на мою жабу око поклав ?
Вона зеленоока діва, зірка моїх очей, солод моїх речей. Ти дивись мені, розкажу твоїй фіолетовоокій що ти на чужих дівиць заглядаєш!!!
А ну складай з рун слова -
Ваня + жаба = кохання.
– Моя фіолетовоока зкурвилася і втікла з коханцем у Гагри, так що можеш їй розповідати, що завгодно. То вже немає ніякого значення.
Та й чи ти геть з розуму зійшов від кохання, Іване?.. Хаха, уже й ревнуєш.
А ну, зізнавайся, чи не цілував ти вже ту жабу? Бо шось це все мені нагадує приворот під назвою "холоднокровний поцілунок". Виключно потужна магія черкаських відьом.
Ти мене насмішив. Умора.
Ану відійди від озера!!!
Світить він тут своїми мускулами!
Жаба моя.
В мене подруга є. Фіолетовоока як ти любиш.
Візьми номер, і скинь їй своє фото. Де ти по пояс без одягу. Вона тобі відпише. Сходи на побачення.
А на мою принцесу не глазій навіть. Іш чого захотів !!!
– Шось ти того, Іване...розходився. На фіолетовооких у мене вже алергія розвилася. Тут наші смаки співпадають, мені зеленооку подавай, тільки не жабу. Тож тобі допомога потрібна, чи я піду?
А втім...
І відьмак зробив перед Іваном магічний жест, накресливши у повітрі умовну сігілу. Від впливу того знаку, Іван одразу заспокоївся, і розум його став ясніший.
– Ну то що? – запитав відьмак. – Викликаємо жабу на берег, чи я пішов, і займайся цим сам? Мені замовили на цьому тижні вбити чукапакабру і двох Чужих (бачив, як ото в фільмі Рідлі Скотта). Завелися тут у Нью-Васюках, тягають свиней та корів.
Взагалі стрьомне містечко, на минулому тижні там позбавили незайманості одного депутата. А в тебе лиш любов у голові.
А ну КАЛдун іди звідси. Розмахався своєю паличкою як Гаррі Поттер. Сам все зроблю.
Мене ще оКАЛдовувати зібрався Іш який.
Іди в свій ІШВІЛЬ роби там ДУХАСТ за гроші а я піду водицю замовлю на кохання всі жаби в озері мої будуть.
– Бачу, що прізвиська свого ти вартий, Іване... Сам попрохав мене про допомогу, сам гониш тепер... Безумні ревнощі твої мене дістали. Нема проблем, піду, та спершу трохи і повчу тебе манерам.
І вдарив відьмак Івана так потужно піддих, що той зігнувся навпіл і лук виронив у воду. Відьмак пішов геть неквапно. Хотів Іван пустити йому вслід стрілу, та так йому забило дух, що довго стояв на колінах, тримаючись за живіт. А коли трохи оговтався і поліз у воду по лук, відьмака уже й слід простив.
Зате тут, о чудо! Мабуть, почувши шум, вилізла на кувшинку його ненаглядна цілована Жаба. Та й каже:
– Поцілуй мене знову, Іване. Тоді отримаєш свій лук назад, а я перетворюся на принцесу, і буду твоєю. Цього разу чесно. Атвічаю.