You are viewing a single comment's thread from:
RE: Продовжи історію (інтерактивна гра) #FairyTale №1
Не по зубам у добу з 19 на 20 січня. А я не чекав, що гра застрягне вже зі старта, на перших же трьох найактивніших. Її метою (одною ІЗ) було вивести спільноту в топ-3 за рахунок коментарів.
І на ходу бормотав Іван собі під ніс таке, бо був хоч і недолугий, зате талантами не обділений:
Зустрів я жабу і сову,
Сова хоча б із поцілунками не гвалтувала,
Жінок таких розумних наяву
Не зустрічав ще я,
А може й вся земля не знала.
Пораду мудру збережу,
І запрошу тепер лисицю,
Хоч репутацією трохи дорожу,
А я не бачив кращу молодицю...
Спішу до озера. Біжу.
Проте, перш ніж Іван дійшов до озера, зустрів на роздоріжжі біля рунічного каменя Відьмака, який саме вишкрябував на камені якусь невідому формулу із трьох рун.
- Запрошую продовжити історію @tinochka2 (далі можна вже не віршами).
1️⃣3️⃣❓❓❓❓❓❓❔❔❔❔❔
👀👀👀👀👀👀👀👀👀👀👀
1️⃣3️⃣ 👀❓❓❓❓❓❓
Схоже, вся гра може перетворитися у черговий діалог між Богданом та Наташею) Проте, якщо й так, я не залишуся засмученим)
🤣🤣🤣🤣
Треба лягати спати 😅
Тому що я прочитала одною з 13 🤣🤣🤣
То не через те)
Ти пішла спати, бо забрізжили перші промені світанку))))
Справжня загадка в дусі Сапковського: гарна, зеленоока, ночами не спить, а як тільки побачить цифру 13, на світанку лягає.
Який це персонаж?
Цірілла
Прекрасний вибір.
Чудовий ген.
Якщо і правда вже йдеш відпочивати, то захопливих тобі магічних снів.
Подививсь на відьмака,
в нього сила, ось така - 💪
Глянув на свою Іван,
І згадав про свій диван.
— «Бачу, друже білий вовк,
Ти у рунах знаєш толк.
Ти навчи мене, А, брате?
Хочу я дівок чіпляти.
Є в болоті одна жаба,
Хай моєю стане бабой?»
– Вітаю, мілсдарь Іван, – відповів йому відьмак. – Хоча мій основний профіль це знищення чудовиськ, а не їх приворожування...я, звісно ж, всьому можу навчити.
Але розкажіть спершу, як ви? Яким чортом вас тепер занесло у ці края біля Жабиного Озера? Памятаю, під час останньої нашої зустрічі в Реданії, ви ходили усюди з одним яєчком. Гусиним, здається... хм, от мені й цікаво, чим скінчився той ваш квест?
Ну, і чому оце тепер знадобилося приворожити саме жабу, а не скажімо, принцесу Ангеліну? Чим-то так жаба справила на вас таке потужне враження?
Не простеньке те яйце,
а саме яйце-райце.
Я хотів тоді до раю.
Зараз де воно, незнаю.
Стріла призначення вела,
Й на болота привела,
Та попала в жабу,
Офігенну бабу!
Закохався я в ту мить,
А вона мені язвить.
Нафік та принцеса - приведе до стреса.
Хочу я лиш жабу - офігєнну бабу.
– СТРіЛА ПРИЗНАЧЕННЯ... – припідняв брови відьмак. – Ну ти даєш, не перестаєш дивувати. Це назва, гідна пригодницького роману в дусі Райдера Хаггарда. Зацікавив ти мене заінтигував...Так, друже, думаю допоможу тобі...І все ж не уявляю, що ти робитимеш із жабою...Проте, то вже твоя справа. А мені шо, якщо проявиш у винагороді щедрість, гідну царевича, то й по рукам, попрацюю на твоє благо.
Посидь тільки трохи, почекай, я руни доцарапаю на камені, це для захисту перехрестя від лизалоків.
Чим платити я не знаю.
Бо - нічого я не маю.
Батько цар сказав - женись.
З раєм ти своїм уймись.
А не женешся Іван.
В спадок буде лиш діван.
Поможи Відьмаче,
Стоїть Іван і плаче.
– Не знає він! Невже ти не чув пісню про те, що мені треба платити карбованим сріблом? Після того, як Лютіка із'їла драконяча кракозябра, діджей-бард Богдан навіть зробив павер-метал кавер цієї пісні, українською мовою... Та на худий кінець зі мною можна розрахуватися долларами, євро, криптовалютами, ба й навіть натурою...
Ну, що ж, Іване, просвіток є! Поженимо тебе, отримаєш свій царський спадок, тоді зі мною і розрахуєшся. Моя ціна 3000 срібних піастрів, окей?
...Проте, чи певен ти, що твій батько цар схвалить такий мезальянс: його син-царевич...і... жаба.
Жарти жартами, але ж можуть бути й діти...Ти читав повість Лавкрафта "Дагон"?
Заплатіть Відьмакові карбованим сріблом - чув я пісню величну таку;
Та немає Іван, того срібла, хто довірить його дураку ?
Може я заміню тобі барда?
З пісні зробить Богдан метал!
І «Металіка» гірко заплаче,
Під прекрасний мій мега вокал!
Ти подумай про це Відьмаче,
І за себе і за дурака.
Барда зʼїли твого, одначе!
І не маєш ти більш співака.
– От руни й готові мої, що жоден лизалок на перехресті не проскочить
без болю, що висок як срібна куля прошибе...
Тікатиме міршій туди, звідкіль з'явився.
Ходім, ходім до озера тепер. Співати лиш мені не треба...Коли ти був би дівою з зеленими очима, я може і погодився тебе узяти у співці...По вечорам співав би колискові, щоб я краще засинав.
Та й то за магію мою, напевно цілий рік прийшлось би так щодня співати, престаранно.
Щасливий ти, що царський син, тому усе ж зі спадку і заплатиш. Почекаю.
І так вони пішли до озера. Смеркалось.
@diodao а я й забув. І ти забула. Іван же тут сказав, що запросить лисицю. А далі у нас виходить "кіноляп" так як ти знову про жабу.
Ну, нічого, я тоді тут відредагую і доповню, що він передумав стосовно лисиці, і жаба таки найбажаніша серед бажаних.
😆
В мене була ціль жаба ))))
А лисиця була пріпятствієм. А я бачу ціль не бачу препятствій.
Потужніум. З таким настроєм ти сьогодні качнула 35 балів за ніч. А проста математика говорить, що це заявка на 245 в тиждень.
Таких темпів, здається, не було ще ні в тебе, ні в кого на блокчейні. Ти зазвичай видавала десь в районі 100-130 за тиждень.
Це нереальні цифри. 100-130 - це мій максимум. Зазвичай балів менше. 100-130 - це плідна неділя. Навіть спамери 245 мабуть не набирають 🤣
Я не женусь за рейтингом. Найприємніше коли ти навіть не дивишся на нього а потім в пн тебе відмічають що ти потрапив в 5-ку. Тоді це приємно.
Я памʼятаю свій шок, коли це трапилось перший раз :) 🤣🤣
Коли ти і не знаєш що такий рейтинг є.
З рейтингом Олега так теж було. Пишеш собі навіть не здогадуєшся що тут є такі забави. І тут тебе відмічають ще й подаруночок дарують. Це дуже приємно.
Це точно. На минулому тижні шейктухін навіть зі спамом надломився і так і не наздогнав мене, при тому що я часто писав коменти, довші, ніж у багатьох пости.
От що егрегор животворящий творить, якщо до нього підключатися)
Але мене останнім часом щось більше качає Меркурій, а хотілось би бачити ще більше Венери та Юпітера (гроші).
Я подивилася на твої виплати. Ну ми типу говорили на цю тему, а я ж не вкурсі що в тебе там.
І ….
Після такого тижня. Коли ти проявляв стільки активності мені дивно , що вони аж занадто низькі.
Так, по 15 центів з поста це все-рівно, що нуль, бо я під церквою за просто так більше кидаю. Але я б не обурювався, і все рівно писав би навіть якби на платформі не було монетизації (писав же раніше лонгріди вконтакті і фейсбуці), якби не поряд автори, які мало не на кожний пост отримають по 30 долларів, а в постах сіра битовуха. Тож на контрасті дійсно це дивує і викликало роздуми.
Давай змінемо ролі. Уяви що ти людина яка отримує високі виплати, її праця оцінюється. Битовий допис це ж теж праця. Треба підти в магазин, наприклад, купити продукти і придумати що б цікаве приготувати щоб написати про це, приготувати, додати рецепт і викласти допис…
І ти читаєш зараз коментар Богдана. Твої думки ?
Куратори так обирають. Якщо чіїсь дописи оцінюють вище, а чиїсь ні. Чія це проблема ? І який вихід?