You are viewing a single comment's thread from:
RE: Монетка Долі (казка), Частина 2. У співавторстві з @diodao
🤣🤣🤣
Ти сам хотів історію про кохання, потім сам налякав хлопця до полу смерті, мені довелося його напоїти, про яку любов могла бути мова якщо він бідний так злякався твого Василівка , що навіть двох слів скласти не міг.
Як це "хотів"?) Я й хочу.
А от тут ні. Я мав на увазі за замовчанням, що раз він мисливець за гримуарами, то не з робкого десятка. Тому: здивований, трохи на мандражі, але не наляканий. Та може я недостатньо проникся страхітливістю калітки і забору? Я також думав, що раз Маргатита Андріївна вже померла старенькою, то по логіці речей її доньці уже років 60.
Та все ок) В тому ж і суть, і цікавість двох авторів, що такі несподівані повороти. Тому ні в якому разі не хочу гасити твою вільну ініціативу (при іншому погляді я б писав казки сам). Насправді приємно далі мати справу з Мерилін замість 60-літньої пенсіонерки.
Це сімʼя відьом. Може в них все як в пісні КІШ.