You are viewing a single comment's thread from:
RE: Монетка Долі (казка), Частина 2. У співавторстві з @diodao
Біля вокзалу знаходилася невеличка піцерія під назвою «Колобок», стіни приміщення показували, як колобок народжується в сузірʼї Піч та переміщається через сузірʼя - Зайця, Вовка, Великої Ведмелиці та Лисички, колобок нагадував усміхнене сонечко, що подорожує нічним небом.
Для Вадима це був гарний знак, значить записи Маргарити Андріївни, будуть цінними, як сонце, як золото.
Офіціантка принесла каву, на якій було зображено широку посмішку…
Вадим посміхнувся, це було дуже мило.
На столі лежала безкоштовна газета, в якій розповідалося про вистави та події котрі зараз відбуваються в місті, чоловік був готовий зануритися в читання, але йому дуже швидко принесли піцу, тому він відклав газету та взявся за неймовірно смачний сніданок.
Через півгодини він уже мчав на таксі в передмістя. Типовий український часний сектор, ухожені будиночки. Та все ж Вадима здивувало, що на деяких було аж по три супутникових тарілки. І ніяких тобі хатинок на курячих лапках, нічого такого... Звісно ж, він дорослий і психічно здоровий дядя, й нічого такого побачити і не очікував, просто розважав себе по дорозі такими роздумами. Таксист трапився такий же набурмосений, як і погода, тож у мовчанні Вадим думав про те, що лапки-то у казкових відьомських хатинок насправді були не курячі, а василіскові...Чи не тому хатинка стоїть зазвичай до лісу передом, а до гостя задом? Якщо погляд василіска вбиває, а хатинка стоїть на його лапках, то логічно допустити, що зпереду міг бути якийсь магічний вредоносний захист...І поки той захист не відключиш, сказавши положені слова, то небезпечно підходити до переду хатинки.
Розмірковував він про це ще й тому, що з того часу, як домовився з донькою відьми купити її гримуари...ну, ладно, може це й гучно сказано, "гримуари"!..купити ЗОШИТИ, невідомо ще якої якості змістом заповнені (хоч Маргарита Андріївна і була відомою в своїх колах відьмою, та очикувати тут на фонтан явно не було варто)...так от, з часу домовленості про купівлю зошитів, уже кілька ночей поспіль йому снився василіск, з яким він має вступити у двобій заради порятунку якоїсь невідомої прекрасної панночки. Сни ці були дійсно страхітливі і лякаючі, тому тепер, по мірі наближення до будинку відьми, Вадим відчував хоча й ірраціональний, проте де-факто все більший мандраж.
У європейській міфології василіск відомий вже з середньовіччя. Вважається, що він народжується зі зміїного яйця, яке насиджує... півень... За легендами, василіск може вбивати людей і тварин не лише своїм поглядом, але й диханням. Тож його часто пов'язують з символом смерті та загрози.
За такими думками Вадим провів решту шляху...та яке було його здивування (чи то краще сказати шок?), коли по прибуттю на місце він виявив, що на калітці будинку покійноїї Маргарити Андріївни зображений...василіск!
"Ну...— подумав Вадим, — з такииим-то графіті на калітці і заборі, і від гримуарів варто очикувати значно більше, ніж я розраховував!"
Від неочикуваного подиву він навіть забув, що ще 5 хвилин тому домовився сам з собою називати їх скромно — "зошитами", а не гримуарами.
І Вадим натис кнопку дзвоника, яка була винесена за калітку.
П.с. #offtop
Дякую за репост пісні, Наталя 💋