Ура дочекався... Початок трохи змазаний і на фоні прекрасної середини та цікавого закінчення (яке в кращих традиціях вимагає продовження) виглядає не особливо гудбл, та можливо так було задумано?
Деякі речення та абзачи викликали бажання аплодувати стоячи:
Кімната була невеликою з одним односпальним ліжком…
На моєму обличчі зʼявилася неконтрольована посмішка, після якої мої щоки запалали вогнем сорому… Це ж треба було бути такою необережною в прояві своїх емоцій…
Я зняла джинси, поклала на крісло, що знаходилось поруч та залізла під ковдру й повернулася лицем до стіни, червона як томат — якщо він вміє читати думки, я спалахну від сорому…
Змазано, щоб провести паралель між видінням в їдальні та автором книги. Але це…
Так. З паралельної реальності. Адже в пари нічого не вийде. 🤣🤣🤣
Добре що перепитав а не відразу почав "критикувати". Хоча я завжди за відверту конструктивну "критику", якщо так можна нгазвати спроби зробити краще.
Та можеш критикувати. Я ж коли пишу абсолютно не розумію зайде те, що я пишу чи ні. Мені важлива думка з боку.
Дякую, тепер в мене є дозвіл писти все що я думаю. Дякую за таку довіру. Та я все ж буду підбирати слова, бо знаю як ранять ці горобці що вилитівши з рота на зад вже не повертаються.