You are viewing a single comment's thread from:
RE: Сузірʼя «Південний хрест» в літературі.
Ох насмішила... А знаєш чому смішно - бо знайому. У всіх є такі люди, які хочуть "на...ть" всіх бо вони самі розумні.
Найсмішніше, що в 99,9% випадків рано чи пізно за ці спроби "на..ть" їх життя так "ви..е", щоб подарувати їм можливість змінити своє ставлення що їм мало не покажеться😅
Повірю на слово. В мене немає досвіду споглядання за роботою принципу - «що посієш, тей пожнеш». :)
Тю... Серйозно?.. А якщо відкинути емоції і подивитись на своє життя (чи життєвий шлях), невже не відслудковується чітка "лінія обумовлених подій"?
В моєму житті є моментальна карма. Мені досить когось засудити як я вляпуюсь в історію де роблю те саме, за що засуджувала 🤣🤣🤣
Я тепер навіть рота боюся відкривати в чийсь бік 🤣🤣🤣
Відкриваю звісно, як втриматись, але боюсь це робити.
Але кажуть, щоб про щось говорити треба хоча б три приклади. А за життям інших я не слідкую.
Ідеально!!! В тебе є всі шанси пройти всі спіральні кола сансари за одне життя... Мої вітання...
Ідеально? А якже тепер пліткувати? 😆
Кола сансари це випадково не аналогія з колами пекла Данте? 😅
Там я точно бродила 😅😁
Тому і ідеально - бо нехрен ...
Ого... Коли? Сама чи були провожаті?
Не думаю що білети в «пекло» важко отримати. Сама звісно. Кожен сам відповідальний за те, яким склалося його життя і перекладати відповідальність за нього на когось іншого не варто.
Кажуть ті хто осудили пів години назад представників однієї з професій.
😆😆😆
Мудрі слова...
Нажаль, я не осуджую я проговорюю факти. І, на диво, я розумію їх 😅