Неділя в колі родини

Привіт, друзі! Сьогодні я знову провів день біля вогню (не лише @cranium🤪) .І так, я уже помітив, що це стало своєрідною звичкою — який вечір поспіль тегаю @cranium. Але так просто співпало! Завтра вже так не буде, обіцяю 😁 .

Сьогодні сестра запропонувала посмажити сосиски. Очевидно, їй також захотілося відчути цю атмосферу: потріскуючий вогонь, спілкування, щось смачненьке на грилі. Вчора ми з хлопцями, хоч і після важкої роботи, але все ж посмажили шашлик, то ж чому б сьогодні не повторити це, але вже з нашими дружинами? Купили сосиски — їх смажити швидше, ніж шашлик, і дітям більше подобається. Я також придбав вірменський лаваш, а дружина намазала його сирною начинкою. Ми швиденько підсмажили все на решітці гриля — буквально по п’ять хвилин з кожного боку, щоб не підгоріло.

Спочатку планували робити це ще в обід, але вирішили почекати, поки нам привезуть Маркіяна. Один знайомий їхав до Львова, і, оскільки мешкає по сусідству з тещою, де старший син гостював майже цілий тиждень (практично усі весняні канікули), погодився прихопити малого з собою дорогою назад. Проте його поїздка затягнулася, тому й ми вирішили відкласти приготування до вечора.

Поки вогонь розгорявся, ми з шваґром і хлопцями, Максимом і Яремчиком, трохи поганяли м’яча. Максим ще не досить впевнено ходить по рівній поверхні і все ще часто падає на п’яту точку. Його доводиться постійно піднімати, але він страшенно тішиться, коли ми разом б’ємо по м’ячу. Я його хитав, він копав і щиро реготав — йому це дуже подобалося.

Щойно сосиски та лаваш підсмажилися, як саме привезли Маркіяна. Тож ми всі пішли в будинок, сіли за стіл, випили пива, з’їли гарячі сосиски, а за вікном тим часом почав накрапати дощ, що й досі барабанить по даху. А завершили ми вечір настільною грою в колі родини.

А квіти на першому фото — це стокротки, які для мене та дружини назбирала Даринка. Вона подарувала нам цей милий букетик, і це було дуже приємно. 😊