You are viewing a single comment's thread from:
RE: Заробітчанка (Вірш). Будь ласка просто прочитайте.
Я ніколи не працював за кордоном, але моя мама працювала на заводі в Чехії, коли я був в 10 класі. В нас не було можливості дзвонити один одному, бо тоді ще не мали мобільних, тому писали листи. З розповідей матері, це рабська праця. Нелюдські графіки роботи і мізерні перерви на перепочинок і харчування. Наших там не шанують. Це нам всіх шкода..
Іронія в тому що моя мама там заробила інсульт за 18 років, а тепер життя вимагає - я сиджу на валізах - ось ось маю їхати - і все ради дітей, бо інакше не виходить. Сумно, але як в мене в арміі казали - Це життя. І ще добавлю - нас і тут не шанують, але там хоть дають можливість жити по людськи. А вдома і того нема. Ось таки реаліі