(ua) Жінка – мати, годувальниця, захисниця

У кожній родині є діти, кожна жінка колише колиску, годує маля, розгортає перед ним буквар, і погано, коли на материнство дивляться як на щось звичайне, буденне. А це ж справжній подвиг — скромний, непомітний, але сповнений великої внутрішньої краси. Адже немає такої жертви, якої б мати не принесла в ім'я дитини, немає шляху, котрий видався б їй надто довгим, якщо його треба пройти задля щастя своєї дочки чи сина.

Жінка і працює, ні в чому не постулюючись чоловікові, і виховує дітей, і дає лад у хаті. Вона, як колись казали, охоронниця домашнього вогнища.

У цьому на перший погляд старомодному визначенні — великий та символічний зміст. Саме вмілі, добрі жіночі руки створюють у домі той милий серцю затишок, який так потрібен кожній сім'ї. Чи помічала ти, що досить матері кудись ненадовго поїхати, як дім стає непривітним, у ньому нібито чогось бракує? Мабуть, помічала. Тож готуйся і ти до того, щоб стати такою ж конче потрібною, зігрівати дім своїм теплом.

Хіба тобі не приємно, щоб мати завдяки твоїй допомозі мала більше вільного часу, відпочила, почитала, зробила собі гарну зачіску?

Хоч би як щасливо склалося твоє життя, ти завжди з хвилюванням згадуватимеш дитинство. І якщо при цьому перед твоєю уявою поставатиме стомлене, змучене обличчя твоєї матері, повір — ти почервонієш від сорому і з жалем подумаєш, що в цьому і твоя провина, що не все ти зробила для того, аби матері жилося легше, веселіше. Тож берись до роботи в хаті не силоміць, без зайвих просьб і нагадувань, а охоче, із запалом, з любов’ю.
Часто можна почути від матері: мені не треба нічого, аби дітям було добре!

Ти теж, мабуть, чула таке? Це не порожня фраза. Як винагороду за невтомну працю і турботи, за безсонні ночі і тривоги мати хоче одного для своєї дитини — щастя. А щастя вона розуміє щедро. Мати хоче, щоб дитина її була здорова, сильна, чесна і смілива, щоб доля не обділила її ні розумом, ні спритністю, ні вродою, щоб вона була люба не тільки їй, а й кожному, з ким їй доведеться зустрітися в житті.

І ще щоб була її дитина чуйною, доброю, і уважною не тільки до неї, матері, а щоб вона не одвернулася від чужого лиха, щоб не була байдужа до чужого горя. Прагнучи стати справжньою помічницею матері, виправдати її довір'я і надії, ти набуваєш життєвого досвіду, який тобі придасться, коли ти сама станеш матір'ю

Фото з СС0