Звенигород - старший брат Львова
30 км. на схід від міста Львова розташоване село Звенигород. Його історія сягає часів існування Київської Русі, зокрема періоду існування удільних князівств. Перша писмова згадка відноситься до 1086 р.
Спонором даної публікації є Інвестиційний Кооператив Philson. http://bit.ly/philsonukr
Нестор Літописець у „Повісті временних літ ” вказував, що у 1086р. тут загинув князь Ярополк Ізяславович (онук Ярослава Мудрого) під час свого повернення з Польщі. Найбільший розквіт місто пережило у XII ст., коли було центром Звенигородського удільного князівства, володарем якого був правнук Ярослава Мудрого - Володимирко. Саме він розпочав процес об'єднання галицьких князівств, приєднав Перемишль, Галич та Теребовлю. У 40-х рр. XII ст., після утворення Галицького князівства, значення Звенигорода зменшилося. Невдовзі, під час монголо-татарської навали у 1241 р., місто було зруйноване і не відролилося. Причина його занепаду полягала також у швидкому розвитку і піднесенні в цей час - Львова,д опинився на узбіччі торговельних шляхів та політичного життя. Після цього Звенигород ніколи вже не мав статусу міста, залишаючись до нашого часу селом.
В історії Центрально-Східної Європи Звенигород славиться тим, що саме тут у 1988 р., під час археологічної експедиції, віднайдено Берестяні грамоти, які в X-XII ст. вживали як матеріал для писання. Варто зазначити, що такі ж пам'ятки віднайдено у Новгороді, Києві та Чернігові.
Віднайдена у Звенигороді берестяна грамота - це лист простої міщанки Говенової (дружина Говена) до міщанина - Нежнича, про те, що він має повернути їй борг. Цінність джерела, оригінал якого зберігається у Львівськоїму Центральному Державному Історичному Архіві - полягає у тому, що це лист не якогось високого достойника, а простої міщанки, яка очевидно була надзвичайно високоосвідченою.
Сьгодні на території села є насип, де колись було давньоруське городище, а також великий музей, у якому представлені памятки зісторії Звенигорода. Увагу привертають досить добре збережені шкіряні чоботи з XII ст., знаряддя праці та побуту, прикраси - віднайдені під час археологічних розкопок, Одяг та інвентар мешканців Звенигорода XIX та першої половини ХХ ст., та велике панорамне зображення міста у період його розквіту.
Фото з власного архіву та із загальнодоступних джерел.
Література:
Котляр М. Звенигород Галицький // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 314—315.
Свєшников І. Звенигород, якому 900 років // Жовтень. — Львів: Атлас, 1987. — № 9. — С. 98—106.
Dźwinogród (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1881. — T. II : Derenek — Gżack. (пол.) — S. 311
Go here https://steemit.com/@a-a-a to get your post resteemed to over 72,000 followers.