Чи є життя на Марсі або що відбувається в нашій голові?

Сьогодні поговоримо про негативне мислення в нашому житті і як ми гнівимо Бога за те, що не цінуємо всі миті нашого перебування на планеті Земля. А також разом спробуємо знайти хоча б маленьке вирішення цього питання. Якщо ця стаття допоможе хоч трохи людям, я буду дуже рада! Приєднуйтесь до обговорення, адже світ може стати ще світлішим.

Роки пролітають як птахи, іноді дуже швидко, не встиг озирнутися – вже 40, 50, 60, 70 тощо. І людина сидить і думає, адже в моєму житті все не так! У сім'ї холодні стосунки, з професією не склалося, бо хотів стати льотчиком, діти живуть своїм життям, друзів нема. Втім, все погано!

Дивлюся постійно новини, лише негатив у всьому. Як жити далі? Є ще такі думки: Я вже старий, тільки молоді мають сили щось змінювати у своєму житті. І ще зловісна тема – у нас поганий уряд, тому ми так погано живемо. А особливо цікаво, коли люди живуть лише чужою думкою: а що скажуть люди? Уявляєте скільки на всі ці думки витрачає людина в житті?

Так, так – він просто віддає у заставу своє життя. І, на жаль, ці думки можна продовжувати нескінченно... Ще дуже сумна ситуація, коли людина живе лише історією, згадуючи лише те, що було. У такому разі що говорити про сьогодення та майбутнє?

Так думає величезна кількість наших людей, на жаль. Думаючи негативно, пропускають усі найпрекрасніші хвилини життя.

Чому ж люди стають рабами та роботами? Чому не проживають своє життя гармонійно та із задоволенням? Не хочуть чи не можуть? Чи іскру втратили? Чи це просто звичайна Лінь? Можливо, що масово всі полінувалися? А може, це все комусь потрібно, щоб люди захлинулися у своєму негативі?

Давайте поміркуємо та подумаємо як можна допомогти цим людям вибратися з цієї ями. Адже дуже часто вони навіть не підозрюють, що вони там сидять. А що чують та вбирають діти? Адже діти – наше майбутнє, як їм потім жити з усіма думками, отриманими від батьків та суспільства. Страшно подумати...

Я завжди питаю таких людей - Що Ви отримали в житті при такому способі мислення? Це допомагає вам бути щасливими? Відповідь плачевна насправді – просто мовчання.

А думати негативно – це своєрідний наркотик, людина просто звикає до цього, не більше не менше, потім це все стає способом життя.

Відразу згадую людину, яка не має ні ніг, ні рук - це Нік Вуйчич. Хто не знає цієї цікавої людини, обов'язково не лише подивіться, а й послухайте її лекції. Нік Вуйчич живе щасливо, у нього чудова сім'я та робота, він забезпечує сім'ю та постійно розвивається. Але як він зміг? Як батьки змогли не впасти духом і пройти через всі ці випробування в житті?

Адже для нашого суспільства, де всі одразу ниють, хоча у всіх і руки та ноги є – це неординарна ситуація. Не гнівіть Творця мої дорогі, просто потрібно працювати над собою, щоб ставати кращим, і у Вас все є для того, щоб почати це зараз. Можливо лекції та знайомство з Ніком Вуйчичем комусь допоможуть вийти зі своєї скрутної ситуації.

Є яскраві приклади наших бабусь та дідусів, які у найважчі моменти ніколи не здавались і не лінувалися! Проходячи повз інтелігентних музикантів похилого віку - "знімаю капелюх". Стільки позитиву в очах і доброті, тільки є в глибині душі смуток, але вони не здаються!

Дякую за увагу! Те, що написано, особисто моя думка, на істину не претендую. Просто дуже хочеться, щоб більше людей прокинулися від сплячки і справді почали жити повноцінним життям. Усім бажаю щастя, кохання та реалізації! Будьте добрішими і щирішими, решта все підтягнеться! Будьте творцем свого життя і ніколи не здайтеся! Всім посилаю багато-багато кохання!