Ти плюс я = одна сім'я)
Всім привіт!
Здається вчора тільки почався новий тиждень, а сьогодні вже закінчується четвер... Підбиваю підсумки за ці дні. Добре, що є така можливість, адже наше життя у нашій пам'яті, те, про що ми пам'ятаємо. І ще я слухаю стоїків, вони рекомендують щодня перед сном подякувати хоча б п'ятьом за щось хороше в цей день (за допомогу, за підтримку, за добру пораду та інше) Так от я б подякувала сьогодні нашому керівнику чату родового дерева - Славіку за його роботу в чаті він знає всі наші дати і завжди з ранку можна прочитати, які сьогодні знаменні дні у кожного з нас. Він пише книгу про наше родове дерево. Заходжу в чат і копіюю:
Коли я збирав матеріали про наших далеких родичів, я намагався уявити їх і малював у своїй уяві їхні образи.
Поглянувши на атлетичну фігуру Олександра, мого симпатичного племінника, ну просто красеня з обкладинки журналу Play-Boy, я згадую образ нашого щасливого пращура, безіменного батька Семена Чумака. Майже таким я собі його й уявляв. Щоправда, у того портрета були ще вуса і борідка. Може бути у нашому житті реінкарнація? Якщо так, то результат очевидний. Вітаємо Сашка з днем народження!
Побажаємо йому здоров'я та довгих років життя, удачі в його добрих справах та добрих починаннях, нескінченного щастя, та великого кохання! Всіх тобі благий, дорогий плем'ячок!
Моя сестричка Іра з Канади приєдналася з красивими картинками та привітаннями: Сашу пам'ятаю маленьким хлопчиком, а зараз це гарний чоловік!!! Від усієї нашої родини вітаємо Сашка з Днем Народження!!!
А за нею вже й інші приєдналися, як завжди...
Потім я поспілкувалася з подругами, одна мені показала, чим зараз займається ... Думаю, що творчість - це єдине, що допомагає заліковувати рани після "визволення" Маріуполя від життя і щастя. Ганна деякий час вишивала стрічками, а зараз відвідує майстер-клас із пошиття м'яких іграшок.
А Танюша, яка насилу змогла виїхати з Бердянська до дочки до Праги, розповіла мені про своє життя, надіслала ці чудові фотографії, які вона зробила під час прогулянки.
У нас похолодало, сильний вітер, тож сидіти, як раніше, у кріслі у дворі не виходить.
Тварини мої теж більшу частину часу сплять у будинку. А я пишу вірші, поки свати поїхали в гості, тому телевізор не працює на всю гучність... Адже для віршів потрібна - тиша... Подруга мені допомагає робити ілюстрації до віршів за допомогою штучного інтелекту...
Це до моїх осінніх віршів ...
Як добре коли ти не один, коли ліворуч, праворуч, попереду за спиною - друзі ... Це і є єдина сім'я. Дякую і моїй групі підтримки тут на Стіміті...
Ольга Зоря