Віртуальне кохання - це найчистіше і безкорисливе кохання, коли не включаються жодні земні цінності. Якщо ми говоримо, що Бог – це Любов, значить Він вчить нас любити – не бачачи. Ми не бачимо Бога, але любимо Його. Хтось сказав: "Я повірю в тебе, якщо побачу тебе". А Бог відповів: "Якщо повіриш, то побачиш". Такий же принцип у віртуальному коханні, ти любиш невидиме - душу людини. Тебе не турбує його зарплата, набір м'язів, його кар'єрне зростання, фігура та вага)) Для віртуального кохання важлива душа. А душа душу бачить) І буває іноді диво, якщо випадково зустрічаються дві половинки єдиного цілого. Ти ще вчора наяву чи сні знав, відчував того, кого мав знайти – своє друге крило. Ось і пишемо вірші про свою мрію, малюємо в голові образ твого єдиного ... І, якщо раптом зустрічаємо такого, то стаємо щасливими. Люди прийшли на землю, щоб бути щасливими, щоб побудувати свій рай на землі. Цей рай ми будуємо у своїй душі ... Я колись писала у своїх віршах: "Приходь до мене в душу - цей рай для тебе". Ми самі митці своєї долі. Пам'ятаєте історію про Пігмаліона та Галатею? Він сам придумав для себе жінку, зліпив її ... і молився, щоб вона ожила ... Ось як на цій картинці: