Міжнародний день обіймів

Всім привіт!

Настрій сьогодні піднімаю собі щосили з самого ранку... Зробила зарядку під пісню "Це буде найкращий рік"...Вона мене надихає, піднімає настрій. Потім під пісню, яку мені прислали друзі на телефон спробувала потанцювати, треба більше рухатися виходити з душевної сплячки. Потім потопталася по колючому килимку...
Прийняла душ, випила півсклянки гарячої води та жменю пігулок... Далі прогулянка з Мушкою та спілкування з Фількою...

Тепер можна заглянути до чату родового дерева "Зоря-Чумак"... Там - знову свято. Завдання дерева, щоб кожен лист відчував, що про нього пам'ятають, ніхто не повинен залишитися без уваги.

Сьогодні іменинниця моя племінниця, яка зараз із мамою та бабусею живуть у Канаді. Це наша Лілія!

У чаті багато поздоровлень, листівок, добрих слів!

Вітаю дорогу красуню Ірину з днем народження її донечки-красуні Лілії! Ви — наш живий міст між Канадою й Україною, і це неймовірно ціно. А Лілії зичу кохання, гармонії в родині, щасливого виховання сина та разом з усіма нашими канадцями, включно із Алленом, якнайшвидшої зустрічі в рідній, визволеній Україні. Нехай це свято буде сповнене теплом і радістю!

У телефоні мене вітають із днем обіймів! Піду обіймуся з онуками))

Я дивлюся, що ні день – то свято) Вчора мене вітали з днем любителів сиру, нещодавно подруга-поет привітала з днем сосисок)) Ось тільки настрій у мене – ніяк не піднімається.

Вийшла на повітря - подивилася на дерева, зрозуміла, що у мене з ними однаковий настрій) Якось немає світла в тунелі чи... Кажуть мудреці, що не можна в собі підтримувати стан похмурої осені... Але куди ж від осені дінешся, якщо навколо - ось така оголена природа. Та й планшет швидко розряджається і довго заряджається ... Тому іноді не встигаю вірші опублікувати або до друзів забігти в гості ... Почитати їх дописи. ..

Та й у онуків настрій зараз не тішить, у онука - сесія, він весь в іспитах, у онуки - свої проблеми в коледжі...А у мене головна проблема - відсутність свого простору...І ніяка зарядка, жодними піснями та пошуками як налаштувати себе на потрібну хвилю - не допомагають... Серце стискається при думці про те, що ніколи вже не буде так, як було раніше... Вибачте, що я - войовнича оптимістка, засумувала... І вірші щось не допомагають...

Обнулило мене життя, живу, як ці голі дерева, намагаючись йти думками у світ поезії - Парнас)

Замість молитви

переклад:

Як незатишно в гущавині беззаконь.
Вистачило б лише часу та сил
просити за всіх, хто нічого не зрозумів,
за тих, кого лукавий спокусив.

І я загрузла вільно і мимоволі
у гріхах випадкових скороминучих днів.
Нагромадилося багато пилу на іконі
і стільки різного - за нею.

Я людина – всього наполовину,
очі - шалені, у думках - суєта.
Що в лоб, що по лобі - все одно "скотина".
Та ні..."гірше за всяку худобу"*

Не підпиляти собі рогів оленячих,
милуюсь ними, як вони ростуть.
Бісівський рай вистачає за коліна.
У "поганодійства"* є чимало пут.

Іду слідом "згубного змія",
щоб він мене випередити не зміг.
Добрі думки, помисли благі
поспішають собою заслонити порок.

Я просто крапля бурхливого потоку,
а в ньому земного, мабуть, через край
У моїй душі - піску скупчилося багато,
що навіть у думках не "обрящу" * рай.

Щедроти неба розгубити ризикуючи,
я на себе трохи зла.
Настав час любити себе ТАКУ,
Щоб я ТАКИХ же полюбити змогла.

В міжнародний день обіймів - обіймаю всіх з любов'ю...

Ольга Зоря