Полуничні пригоди/ Strawberry adventures

Прочитав пост @olesia про полуничні роздуми і згадав, що в мене є історія про підробіток на полуниці.

Це було цим літом. На роботі мені годин не вистачало і я хотів підробити, у друга була така сама ситуація, потрібні гроші. Як раз керівник зміни пропонував всім на складі підробити, у неї є великі поля з полуницею. Ми с другом подумали "Ну треба йти"
У мене був план, якщо якась фігня то відпрацюю не весь день, та піду на основну роботу у другу зміну.

Був один нюанс. Треба було бути на зупинці о 5-й ранку, а я працюю тільки до 22:00. Плюс до всього треба додому добратися, а це десь 23:00 плюс поїсти і тд. Це я посплю десь 3-4 години. Думаю "всеодно піду", мені не звикати спати по 4 години.

Зібрався, підготував багато їжі та води, стільки всього взяв, що в пакет не вмістилося, тому взяв велику сумку.

Помістив туди 3 літра води, багато бутербродів та перевдягачку.

Стою на зупинці, чекаю машину яка повинна мене забрати. Це продовжувалось хвилин 30. Періодично зізвонювались с другом, щоб переконатися що ми не одні лохи яких забули забрати.
Через деякий час під'їзжає чорний Хамер, приблизно такий:

Посилання

Думаю "було би забавно, якщо це за мною" і після цих думок виходить друг із машини та маше мені рукою, типу "давай сюди бігом".

Я був у приємному шоці, не тільки я, нас було 5-о людей. Їхати на ньому було дуже круто, зарядилися мотивацією всі, крім водія). Планували назбирати полуниці щоб кожному на хамера вистачило.

Коли приїхали переодягатися та збиралися їхати на поле то вже пересіли на прицеп який тягнув трактор, вже не так радужно їхали, але всеодно був настрій заробити. Погода була крута, хмарно, легкий туман та ще й не жарко. Ідеальна погода для роботи на полі.

З самого початку нам сказали скільки нам будуть платити. За один кошик 2.5кг 4 злотих. Ізі подумали ми, зібрати 2.5кг легко, зараз заробимо свої мільйони і підемо додому, тому почали збирати.

Спойлер - це ніфіга не легко.

Через 3 години моя спина почала мені натякати, що пора додому, ноги були тієї ж думки. Плюс до всього я підрахував що на основній роботі зароблю більше. В той момент я пожалів що так рідко їздив до бабусі збирати полуницю, так би руку набив та заробляв мільйони. Доречі, це не жарт, є люди які спеціально їздять на збір полуниці да заробляють приблизно 12к злотих в місяць, але вони там живуть на цьому полі.
У моїх колег була схожа ситуація, все тіло болить, так ще і сонце почало жарити. Усі десь загубили свій ентузіазм.

Так, треба переходити до плану капкану. Я підійшов до керівника, сказав що мені треба встигнути на основну роботу. Мені дали добро, але треба було почекати, коли приїде її колега та забере нас. Як виявилось я не один був такий, було ще 2 людини, але вони одразу додому хотіли. Та і взагалі нам казали, що можемо працювати скільки хочемо, хоч 2 години. Коли я розповів свій план колегам, вони сказали що я хитрожопий. Тому що колеги пішли на полуницю замість основної роботи, а я був з другої зміни, тому у мене була можливість нічого не втратити.

Щоб нас відвезли, треба було якось провести 3-4 години, тому я вирішив далі збирати полуницю. Здається всього 4 години залишилося, але тягнулися вони вічність.

Хотів прикріпити відео, а воно чогось не прикріпляється(

Нарешті виділили час на перекус. Було вайбово та дуже спекотно. Їли всі разом, бутерброди, булки та водою запивали. Різні комахи додавали особливої атмосфери, то вони по тобі лізуть, то по бутерброду. Поївши вже взагалі не хотілось нічого робити, ноги були ватні.

Через 3.5 години приїзджає та сама машина, яка повинна нас забрати. Ми радісні залітаємо в цю машину та їдемо у місце, де повинні нас розрахувати. На місці нам дали гроші зі словами "діліть самі". В мене так дупа підгоріла після цього. У нас немає готівки, так як приїхали її заробити, так ще й міняти треба плюс до всього на роботу скоро йти. Ми все ж таки розібрались, але це було не легко, бо з людьми цими я не спілкувався, тому поділити іх треба було прямо там. Добре що хоч на зупинку відвезли , було би сумно запізнитися на роботу. Коли чекав автобус, на зупинці відмивався вологими серветками, бо не встиг додому зайти. В автобусі мене почало конкретно рубити спати, в той момент я пожалів що після 6 годин праці на полі пішов працювати 8 годин на основній роботі, так ще й поспав 3 години.

Усі 8 годин я ходив як зомбі, засипав на ходу, та ще як назло час йшов дуже довго. Було навіть таке, що я присів на корточки та головою оперся об картон та приблизно на хвилину вирубився.
Цей робочий день завершився дуже тяжко. По дорозі додому думав "все, в дупу цю полуницю, не буду її їсти рік". Коли зайшли додому, дівчина мені каже " у мене щось для тебе є" і достає з холодильника полуницю...

Ось така невелика історія. Для себе зробив висновок, що на підробіток на поле не ногою більше.