Ало ало

Добрий вечір! Переглядав галерею і натрапив на фото яке на первью згадав як прошлим літом був на відпочинку і там висів таксофон . В дитинстві були домашні телефони такіж як на дереві. Бавитися любив ним. Особливо дуркували з друзями, звонили по невідомим номерам і жартували. Малі дурні були ліш би дитина не тішилась, ліж би не плакала.

Потім як батьки узнали ох тоді я заробив по самі вуха. Охота відпала звонити. Багато чого було такого що соромно інколи даже батькам розповісти. Чудили с хлопцями але це дитинство, зараз би я такого не робив. Але то було дитинство , а не як зараз.

Діти с малку знають мобільні як користуватися та комп'ютером. Усілякі новомодні приколи. Можливо так і треба, багато хто може потім будуть програмістами чи хакерами. У кожного має бути те дитинство яке є що згадати, та не має що дітям розказати. До зустрісі