Середина тижня. Ранок.

Привіт всім.

Вчора мені так хотілося спати, що ледве встала з ліжка. Та й голова розболілася зранку. Але хто мене питає. Вставай і починай щось робити. Спочатку сніданок, а потім маленьке прибирання. Я прибирати не захотіла, тому що голова не дозволяла мені це зробити. Випила за день десь так п’ять пігулок. Капець. Ледве вона в мене стихла на вечір. Хоча я в день лягала полежати, а їй все рівно треба було «відпрацювати» денну роботу)). Подивилася по прогнозам і побачила магнітні бурі. Я не такі бурі переживала, то на 6 балів мене не повинно було пройняти, але голова все ж таки спрацювала. Ну що ж. На сніданок були сирники, на обід зварила суп з лапшою. Геть за була, що батьки передали холодець і вареники. От йоооо. Ну гаразд. Сьогодні буду їх їсти і готувати. Тобто що там готувати вареники? Треба просто зварити у воді.

Сьогодні мені полегшало, тобто як полегшало? Після чергової пігулки. На цей раз спробувала ношпу. Голова затихла, типу отцепись ти вже мене травити)).

У малого сьогодні асинхронні уроки. Для мене це капець. Я не вчитель, сама багато роблю помилок. В першу чергу його треба посадити робить ці уроки, а далі все піде як по маслу.

Вислухала про те як син не хоче навчатися, я у відповідь сказала, що згодна, ходи не навченим. На що малий відповів, що все ж таки навчатися треба, але не зараз. Ну як це не зараз?)) Треба бути пунктуальним. Потім мені прийшлось ще 15 хвилин пояснювати що таке пунктуальність (де той смайлик, що плескає себе по лобі і каже капець)).

День почався з української мови, а потім буде математика. Я вже здулась. Мені треба 3 чашки кофе і заспокійливе, дві кофе я вже випила.

Опалення так і нема. Написала в вайбер, група нашого будинку. Через 30 хвилин передзвонив голова дома, спитав телефонні номери сусідів з верхніх поверхів, щоб попросити спустити воду. Там нікого нема, половина виїхала за кордон, інших забрали родичи, залишились пенсіонери, які не тямлять як спускати воду.

Так пройшла перша половина дня.

06.11.2024.