У нас ще досі пекельний лютий

Сьогодні вночі лунали обстріли. Місто здригнулося від жаху, телеграм канали то і діло писали про новину. Що це, де саме, та які наслідки чекати після цих обстрілів? На годиннику година тридцять хвилин, ніч видалася безсонна, та я від всього цього не знала куди себе подіти. Вирішила хоч якось відволіктися, зайшла на Стіміт. Напевно не була на платформі місяці три, може трохи меньше.

Намагалася щось написати, але всі думки за те, що зараз відбувається. Зв'язалася зі своїми родичами, сидять у підвалі, чекають, коли весь цей пи@дець скінчиться. Живі, і слава богу! Родичі теж живуть у моєму місті, але трохи подалі.

У нас ще досі пекельний лютий. Не можу спокійно лежати, сидіти, стояти, читати, писати. Новини, новини, новини... Ось дивлюся і на Стіміті теж новини, добрі, хоч десь вони хороші. Сподіваємось на краще, і в житті, і на платформі!