Переїзд до Одеси. Частина 4
Всім привіт!
У третій частині своїх історій про переїзд до Одеси я обіцяв розповісти курйозну історію, яка зі мною сталася при зборі документів для міграційної служби.
У пакет документів на отримання посвідки на проживання входили довідки від нарколога та психіатра. Так ось проходження цих двох фахівців я залишив на останній день збору документів, оскільки був у цих лікарях впевнений як ніколи. І ось у мене залишається два дні, щоб пройти лікарів і подати документи, якщо я не встигну, то мушу виїхати на три місяці, бо витратив усі дні на перебування в Україні. І ось я прийшов на комісію, пройшов психіатра та зайшов до кабінету нарколога. Ми мило поговорили з лікарем і вона вже майже поставила підпис і печатку...... але піднявши очі від довідки сказала, що хоче подивитися на мої руки.
І я зрозумів .... що приплив. Справа в тому, що я донор крові, на той момент зі стажем 15 років і в мене ісколоти всі вени на руках. А посвідчення донора я не взяв із собою. І ось оглянувши мої руки, нарколог дістає направлення і спрямовує мене на 7 днів на стаціонарне обстеження до наркодиспансеру. Я намагаюся пояснити, пішов до завнаркології, але медицина була непохитна. У результаті мені дали добу привезти документи, що підтверджують мої слова про донорство. Я не спав ніч, я так переживав, ви просто не уявляєте. Вранці я знову був у нарколога, а там інший лікар, того що був учора нема. І я почав свою розповідь заново, мені ставили купу питань, відповіді на які може знати лише донор. І про боги мені повірили та дали заповітну довідку. Я був на сьомому небі від щастя. Через три години я подав документи до міграційної служби і на цьому мої поїздки закінчилися.
Я залишився в Одесі.
Я залишився біля моря.
Дякую всім за прочитання моєї історії. Думаю, вам було не нудно читати.
Побачимося завтра.
Крутий хлопець))
хто?