The Diary Game : Завтра буде краще ніж вчора

Всім привіт!!!

Добрий вечір добрим людям. Ось на напів тверезу голову вирішила написати допис. Зустрілися з дівчатами, посиділи, балачки, гарний настрій, багато цікавих розмов, робили фото всією бандою, позитив. Посиділи гарно.

Зараз я вже вдома. Намагаюся вхопитися за тверезі думки, та щось навіть намагаюся ще й вишивати, бо не можу заснути, кави собі зробила. Добре з дівчатками посиділи, розвіялися хоча б трохи. А завтра новий день, нові клопоти, нові думки, нові проблеми, хоч не приходь в себе, їй богу.

Я п'ю дуже рідко, але ось зараз, відчуваю що сьогодні був перебір, але мені так чудово, тимчасово проблеми зникли, якась ейфорія в душі, і я навіть на деякий час розумію алкашів, чому вони п'ють.

А завтра знову буде все як завжди, купа сумних думок, проблем які не в змозі вирішити власноруч, невідомість, що там чекає надалі... Як жити далі, що робити далі, чи є сенс жити взагалі далі... Заспокоюю себе тим що моя донька далеко від війни і якщо не дай Боже що тут, вона продовжить свій шлях там далеко, залишить слід нашої сімейної історії. Якщо чесно пити мені не можна, бо така херня в думки лізе. По тверезій думаю про херню, а на п'яну тим паче одна херня в голові тримається.

Посиділи ми з дівчатками доволі гарно, балакали про все на світі і ні про що одночасно, як таке може бути? А буває! І у кожної з нас свої переживання, свої проблеми, своє життя. Поділилися кожна своїм наболівшим, спілкування було вдалим, доброзичливі спогади про минуле, наперед нічого не задумували бо зараз такий час, що прокинувся і добре. Все в житті буває, і щастя і горе, але життя продовжується і треба якось прилаштовуватися до нього. Ніколи б не подумала, що доведеться жити в часи війни!!! В голові не вкладається, але доля має свої плани... Життя іноді пише такі сценарії, що ніякий фантаст не в змозі такого вигадати. Що ж доводиться проживати свою долю та не скаржитися на життя, значить так воно і повинно бути.

Я щось починаю впадати в філософській блуд. У мене іншого пояснення просто немає, бо як би не пояснювала сама собі свою ситуацію, не можу второпати за що все це випало на мою долю. Хто давно мене читає знає про що я... Кожен день подумками розмовляю з всесвітом, благаю хоча б якось прояснити ситуацію, але тиша. Іноді мені здається, що наша доля вже дуже давно вирішана кимось, що по іншому не буде, що саме так і повинно було бути і треба через це пройти та не втратити себе.

Добре говорити по філософськи коли ти в хлам і море по коліно, океан по яйця... А завтра буде новий день, і ти будеш тверезий, а твої проблеми нікуди не зникають і ти не знаєш куди подіти себе від сумних думок, а життя триває ... Життя яке тобі не в радість... Не життя а існування... І ти говориш як мантру собі - завтра буде краще ніж вчора...

________💛💙________

Все буде Україна!

---