The Diary Game : Побачення

Всім привіт!!!

Знаю, що ті хто в курсі моєї ситуації (і дійсно переживає), прочитавши заголовок цього допису, неодмінно зайшли на сторінку та почитає, що ж там за побачення таке. А головне з ким!? Нажаль ні, побачення у мене було не з тим кого чекаю, бажаю побачити.

Зранку прокинулася, як завжди на кухню, смаколики Арчику, каву собі. Потім був перегляд новин, всіх чатів, каналів. Пише мені Галина (@strecoza):

• Мені сьогодні снився твій Костя, був обмін, його обміняли. На фото точно він. Нехай це буде реальністю.

І тут у мене почалось у думках шифрування, типу, а сон наснився з четверга на п'ятницю, а то гарна прикмета, а чого мені не так наснився, а знайомим так сниться? А може то знак, а який знак, ну і таке інше...

Мені наприклад снився сьогодні сон такий сон: немов я, донька, мій зниклий чоловік та кума (@soulwind) десь йдемо. Діалог у ві сні був лише з кумою. Йдемо, а навкруги цвинтар, такі там гарні статуї, не пам'ятники, а шедеври якісь. Поряд поле з пшеницею, таке гарне, золотаве. І я кажу:

• Кума , як думаєш, де сфоткатися? На кладовищі такі красиві статуї. Ти мене сфоткаєш? А може давай на полі? Я в полі так гарно ляжу, колосся небо і я, та буде така бомбезна фотка... блін навіть немає нормальної фотки. Сфотографуй мене.

І бачу себе здалеку у ві сні, наче позую для фоток, така прям гарнюня, ну в житті я геть інша. Прокинулася. Після смак радісний такий, а до чого тут цвинтар... То напевно відображення моїх думок, поле то життя, а цвинтар то смерть. Та я думаю 24/7 за свого Костю живий він, чи не дай бог... і наснилося.

Коротше ранок був присвячений розтлумаченню снів. Було б дуже добре аби гарні сни справдилися тим паче я більше року нічого не знаю.

Потім загула сирена. Я пила ранкову каву, а Арчик лежав на підвіконні. Пролунав вибух і Арчик злякався так, що навіть нігті загубив коли ховався. Вже після, він знову прийшов на підвіконня, але з такими зляканими очима.

А думки про сни все не полишали і я вирішила витягти себе на побачення. Побачення з собою. Купила каву, запалила, почитала де бґсаме був приліт, чи є жертви. Нажаль новини невтішні. І знову сирена і знову тривожно на душі, якось хочеться стати такою маленькою-маленькою та залізти у якусь щелину, сховатися від всього того страшного.

Намагалася відволікатися, сфотографувала себе на фронталку. Да, час бере своє, зморшки біля очей з'явилися, посмішка вже не та, намагаюся видавити з себе залишки радості. А життя вже не те, світ вже не той, люди вже не такі, а що там попереду?

Побачення з собою пройшло як завжди: упорядкування думок, пошук сенсу, вичавлювання посмішки крізь сльози і на останок смаколики, щоб хоч якусь отримати емоцію. Тож я купила фруктів, шматочок риби, тістечка, та пішла додому.

А вдома побачення з собою продовжується. Трохи занурююсь у осінню хандру, вже приготувала своє хобі щоб відволіктися вечорами. Залишилось тільки налаштуватися до створення прекрасного. І Арчі вже на повну відчуває осінь...

https://vm.tiktok.com/ZMh6xEcjw/

Накрила стіл, ну така собі імпровізація. Арчика пригостила рибкою, та він навіть її їсти не схотів(, оце так мажор! Приготувала чай, увімкнула кіно та й так і день сягає кінця.

________💛💙________

Все буде Україна!

---