The Diary Game : От трясця, мама, з твоїм Бобулом
Всім привіт!!!
Десь побачила у фейсбуці мама об'яву, концерт Іво Бобула у нашому місті.
Дзвонить, каже:
Я хочу...
Ну я щаслива що ти хочеш, але компанію не зможу скласти, бо у мене вдома ремонт. Хочеш куплю квитки та їдь.
Ні, мені самій нудно, до того ж концерт буде о сьомій вечора, плюс три години йтиме, а де ночувати? Транспорт вже не їздитиме, на таксі дорого...
Кажу:
Ок, відкладу свої справи, поїдемо. Набери тітці Олені, чи тітці Люді, та спитай чи прихистять на ніч. Вони гукали нас у гості, от і як раз.
Та, я не хочу обтяжувати їх, може готель знімемо, кімнату... Після концерту там заночуємо.
Кажу мамі:
Ти безсмертна чи що? Який готель? Ти бачила як у нас два готелі розхуярили рашисти? Ніякого готелю! У тебе ж є подруга, ви ж їздили на машині з нею вже на концерти, запропонуй, може на свого Іво Бобула потрапиш.
Та подруга не може, вона з чоловіком посварилася, а він же водій...
От трясця, мама, з твоїм Бобулом. Ну що мені все кидати і за тебе обдзвонювати родичів? Я тебе розумію, хочеш, але я не знаю як бути. Звісно родичі не відмовлять але ж... Обтяжувати родичів ти не хочеш, а в отелі ночувати я теж не хочу з тобою, бо сама знаєш що з тими готелями коїться. Давай думай та до 22 листопада щось вирішимо.
Ой нє, доця, я вже не хочу, то заморочуватися треба, дзвонити, просити, та то я так ляпнула не подумала... Не треба...
Ма, ти серйозно? Всенсі не хочу, в сенсі не подумала? В сенсі?
Та оце ж у тебе ремонт, тобі не до поїздок, а я тут зі своїм Іво Бобулом...
Той Бобул напевно гикає вже від згадування нами.
Не знала баба клопоту коротше. Мама щось як вистрелить;). То машинку швейну хотіла... Мовляв шити буду, класна річ, я ж по професії швея... Ну я купила, і що? Вона стоїть пилюку з неї витирає. Якого... Та каже не бачу, зір поганий. І як здрастє ото та машинка є і нащо?
Потім хотіла парову праску, типу прати одяг чи штори чи що небудь не знімаючи. Ото така ручна херня. Купила. Лежить. Якого біса? Та, каже мама, я боюся нею користуватися, з неї пара гаряча іде, забирай та користуйся...
Ти смішна кажу, мам))). Маму треба любити, до того ж вона у мене одна, але іноді я її тупо не розумію. Як дитина мала, от хочу, потім не хочу... Ахах, дійсно смішна. А у мене ремонт, закінчують балкон, завтра вже останній ривок. А ми з Арчиком сидимо на кухні. Він спить не підвіконні, а я слухаю мамині "хочу"😂, слухаю серіал на фоні, та пишу цей допис.
________💛💙________
Все буде Україна!
I think spending quality time with your favorite singer is often worth the small inconvenience :)
Согласен 😂🤗👍
Правду говорять " Що люди похилого віку як малі діти "
Та я скільки маму знаю вона завжди така). Як батько покійний казав- вона "начальник суматохи"))
Який гарний вислів😁 треба запам'ятати чи записати😄
Який саме?))
Начальник суматохи ❤️
Аааа), поняла. То такий вислів, прикольний). Татко у мене був гумористом ). Ну я теж нічого так, іноді жартую. Ми ж родичі)))
Ти молодець!
У наш час гумор - це єдине спасіння. Навіть коли він чорний 😬
Я взагалі клоун у спідниці).
Мами вони такі 😉
Наче і піклуюся про неї, але завжди здається що якось не так піклуюся)
Це норм)
Виконавець такий вже старий. Думав що не цікава така музика
Нашому поколінню ні, а старшому самий смак)