Підсумки року.

Вже третій раз підсумки мойого минулого року пишуться під час масованого обстрілу. Шахеди, калібри, х- шки - все летіло сьогодні на українську енергетичну систему. Здичавілі, захищаючи 🤪російськомовних, намагаються заморозити всіх, хто живе в Україні, не розбираючись, хто і на якій мові спілкується. Не розділяючи на "бан дерів ців", "нацис тів" та дітей і літніх. А вчора, в передріздвяний свят вечір, усня ві виродки запустили ракету в центр мого міста, в житловий будинок, який зруйнували повністю.
Хоча це все було очікуване - весь світ знає про сакральну прив'язку лаптів до свят, тим паче до релігійних. Це ж яка образа, що Україна святкує Різдво з усім світом, а не мацковським мордорським патріархатом. Хоча у нас ще не один залишився, що гучно обурюються щодо зміни календаря. Зустрічаю таких не лише в ФБ ( що розповідають мені про звички літніх людей), а і в житті, коли просять продати календар із "старими" датами свят. Завжди хочеться поцікавитися у цих людей - невже ви сподіваєтеся що російська ракета обмине вас і вашу домівку, на підставі вашої прихильності до московитьського календаря?🤔 Мені б хотілося щоб у нас не лише спільних свят, спільного минулого, а і спільного повітря не було. Мрію про паркан до неба, який відокремить Україну від пустелі, залитої смолою, забетонірованої і з крокодилами у рвах по периметру.
Не виходить сьогодні згадати щось радісне, світле. Ні, воно було - коли пожежі на рос НПЗ висвітлювали морок повномасштабної війни. Була радість, коли горіли російські літаки і тонули їх кораблі. Була радість, коли ми бажали "земля бетоном" військовим злочинцям, зрадникам і колаборантам. Була радість, коли ми дякували нашим захисникам, дякували нашим ппошнікам.
Поки писала - пішла друга хвиля обстрілу. Ненавиджу 😡
Не вийшло в мене сьогодні річні підсумки 🤦
На фото - сьогоднішній ранок в коридорі 🥹