До побачення, Польща 👋

Ось і скінчився ще один етап мого життя. Скінчився неочікувано, взагалі не так як я розраховувала і не в той час. Але все що не стається - стається лише на краще.
Підхватила вірус, температура більше ніж 38. От думаю Всесвіт вміє пожартувати - нила що не хочу в нічні - тримай 🤣

Лежу собі, спокійно хворію, приймаю ліки, п'ю противірусні чайочки, аж раптом повідомлення від куратора - в зв'язку з тим, що на заводі мало заказів на найближчі два місяці - ви звільнені. Ключі від шафки здати 2.12, виїхати з хостелу 30.11. Питання про виплату розрахункових викликало лише злість і відповідь щоб чекали до 20.12. А там така фішка - агенція виплачувала 50% на карту, а залишок видавала кешем. В договорі є пункт - розголошення умов оплати карається штрафом в розмірі 10 тис злотих. То воно ж зрозуміло що це афера. Але тоді, як влаштовувалася на роботу - було не до перебірок - з попередньої роботи пішли, на наступну ( куди хотіли) не вдалося влаштуватися, житла не було і довелося хватати перше - ліпше. І наче про цю агенцію були не пагані відгуки, але ж ось так 🤷 Я планувала двадцятого грудня їхати додому, тож шукати якусь нову роботу на три тижні - взагалі сенсу немає. Із тридцяти звільнених трьох взяли на той же завод, тільки через іншу агенцію ( це хоч і в обхід правил, та пішли на зустріч). І Ксюшку мою залишили і нове житло надали ( дай бог, щоб з файними умовами 🙏) В мене корислива зацікавленість в удачному Ксюшиному працевлаштуванні - плекаю надію що в неї вийде отримати нашу заробітну плату за листопад.
А на мене щось така втома навалилася ( ще й поверх хвороби), що я вирішила їхати додому. Потрібно перепочити. Дуже насичене життя вийшло в мене в ці пів року. І хоч програму "максімум" я не виконала, та все ж все це було недарма.
Польща проводжала мене дощем.

А я вдячна чи то Польщі, чи то долі, що звела мене з Оксанкою малою. Я точно знаю що без її підтримки - сама б я це все не вивезла. І хоча Польща нагадала мені яка я є, та без подруги я б зламалася ще б на першому тижні. Я вчора навіть сльози не втримала на прощання, хоча сподіваюся що нас попереду чекає зустріч ( тим паче я їй подарунок на Новий рік приготувала). Тож ця розлука - тимчасова. І - до нової зустрічі 🥰

_{Posted using SteemMobile}