День Святого Миколая.
Так сталося, що день Святого Миколая в нашій сім'ї - свято більше шановане, ніж всі інші свята року. Ні Новий Рік, ні дні народження - жоден навіть поряд не стояв із цим святом. І за кількістю подарунків для дітей Святий Миколай завжди перевершував дідівморозів на НГ і батьків на ДН.
Немає куди правди діти - поки були живі мої батьки - навіть в свої п'ятдесят я була дитиною і отримувала подарунки на рівні з онуками.
Ця традиція дарувати близьким щось омріяне, солодощі дітям, іграшки і взагалі робити сюрпризики оточуючим - плекається в нашій родині ще задовго до мене, і маю надію, що залишиться ще надовго після мене.
Мала просила на подарунок "кицю". Як добре що я не стала купляти цю кицю сама. Довелося сказати що дідусь переказав мені грошики на карту і ми підемо разом купляти. Вона мене відразу повела в Аврору і там вже точно знала на якому проході і на якій полочці стоїть та іграшка, яку вона хотіла. Як тільки іграшка опинилася в її руках - дитина стала в позу ( як на стульчику) і прочитала віршика. Я була дуже розчулена. Домовилися, що можливо Святий Миколай принесе ще якийсь подаруночок, то їй треба вивчити ще один віршик ☺️
А до нас ніколи Дід Мороз і не приходив, я знав чітко, що до українських дітей приходить лише святий Миколай. І це завжди було 19 грудня (тепер шостого), і жодним чином не на Різдво (це ж не який там Санта 😉), бо Різдво і так має цілу купу своїх власних традицій, в тому числі привабливий для дітей, наприклад колядувати, де вони можуть заробити собі на набагато цінніший подарунок, ніж той, що приносить святий Миколай 😁
В добре що не купили кицю, бо я також подумала за живу тваринку. Приперла б бо сама кицюнь люблю. А дитина хотіла кицю іграшку 😅
Вона мені розказала що - іграшку, але наше уявлення про красу щось дуже різниться 🤦🤣🤣🤣
А, поняла. Ну як то кажуть, на на колір та смак всі фломастери різні😅