Як я вперше побачив гори
Вітаю, друзі!
Минулого тижня в мене була одна цікава пригода, яка зараз водночас викликає посмішку і спонукає задуматись над тим, чи потрібно приймати спонтанні рішення. Але плюс в тому, що я вперше побачив гори і такі неймовірні краєвиди.
Короче, склалася така неприємна ситуація, що мені потрібно міняти місце роботи. Час не зовсім вдалий, але потрібно бути на позитиві і старатись підшукувати варіанти.
На щастя, в Кракові роботи багато, але не на кожній прийнятна оплата праці. В більшості це склади продуктові чи якісь заводи з мінімальною заробітною платою. Я такі варіанти навіть не розглядаю, бо вже працював і знаю добре, що там здоров'я не вистачить на довго, плюс - занадто великий контроль і штрафи. Більше втратиш, ніж отримаєш.
До цього я працював на будові: платять непогано та й така робота ближче для мене. Шукав те ж саме і швидко знайшов фірму по будові дерев'яних будинків на колесах. Прикольно, короче. Але ось що сталось.
Мене зустрів на зупинці майстер тої фірми. Ми з ним мали їхати на об'єкт в місті. По зустрічі він сказав, що той об'єкт знаходиться за 50 кілометрів від краю Кракова. Сказав він це запізно, так як ми вже були за містом і втікати мені не було куди. Крім того, по його словам ми там годинку побудемо, приймемо матеріал - і додому. Також обіцяв хороші гроші за працю. Я погодився.
Я не пам'ятаю назву міста, але весь наш тріп супроводжували гори. Ці краєвиди були настільки гарні, що я час від часу відволікався і переставав слухати співрозмовника.
Десь за годину ми були на місці. Майстер цей оглянув фронт роботи, почав матюкатись до підрядника. Я то розумію польську, він того не знав. Вийшло так, що ми мали працювати по вісім годин в день, три втрачати на дорогу і отримувати приблизно 150 злотих. Це мізерні кошти. я півтора року тому отримував на загадженому складі стільки ж.
Говорю цьому майстру: допоможу прийняти матеріал і їдемо, працювати тут не буду. Він відповів: можеш вже їхати, я тебе не буду відвозити. Ментально я разів тридцять провів його на фалос, плюнув, розвернувся, включив гугл мепс і повалив в бік автостанції. Добре, що швагро має тачку і за годину приїхав по мене. Я йшов йому назустріч, роздивлявся краєвиди, милувався горами і ловив себе на думці, що в цих краях я хотів би жити з сім'єю. Дуже красиво, чисте повітря, прибрані вулиці і нереально дороге житло (неподалік крутий гірськолижний курорт).
Загалом так пригода і закінчилась. Андрій забрав мене на заправці при виїзді з міста, всю дорогу ми обговорювали, як тут класно і що треба буде ще раз сюди заглянути, але перед цим зібрати грошенят.
Більше з тим майстром я не зідзвонювався, знайшов на наступний день іншу роботу, а фото залишив на пам'ять.
Це Татри?
ні. але не пам'ятаю назву. мені говорив той чувак як називаються, але забув.
Дуже гарні краєвиди!
ага) тільки прикро що камера в телефоні не дуже добре знімає