Щось Типу Щоденника

Cześć przyjaciele!

Привіт усім із Кракова!

Вирішив у вихідний розім’яти пальці, навідатись до Стіміту і, так би мовити, подати признаки життя. Навіть закинув пару монет в «силу», а то не вистачало навіть на публікацію тексту.

Давно не веду особисті блоги, бо немає про що писати. Основний час віднімає робота, вільні години проводжу с сім’єю і тільки час від часу, як прокидається зі сплячки натхнення, пишу огляди та рецензії на музичні релізи (хобі таке було колись). Фотографій також давно не роблю, так як перестало цікавити та й немає, де їх пристроїти. Правда, одну сьогодні зробив на світанку для прев’ю – і досить. Коротше кажучи, все як і раніше. Лінь бере верх.

---

Наразі українці, які перебувають на території Польщі, діляться тривожними новинами в соціальних мережах. Справа в тому, що антиукраїнські організації (котрі, до речі, давно є в країні) активно виходять на мітинги проти українізації і загалом наголошують про те, що наші співвітчизники їх трохи задовбали. Чесно кажучи, цю новину я не читав, але друзі та знайомі в переляку її розповсюджують і просять своїх близьких не ходити вечорами в людних місцях.

Були і в мене моменти, коли поляки, чуючи українську мову, підходили до мене і починали задавати не зовсім приємні питання, типу «якого біса ти тут робиш, хлопак?». Але я б не сказав, що це були агресивні розмови, принаймні вони закінчувались рукостисканнями та побажанням гарного дня.

Друга справа – біженці. Багато з людей, хто перетнули україно-польський кордон після 24 лютого, поводять себе як свині. В Кракові особливо це відчувається, адже тут десятки тисяч біженців проживають. І коли їдеш в громадському транспорті, чуєш матюки, спостерігаєш неприйнятну поведінку, то хочеться підійти до людини і сказати «ну шо ж ти, гівна кусок, робиш?». І я не маю на увазі мужиків напідпитку чи молодь. В більшості себе так поводять жінки і діти шкільного віку. Це неприємно і накладає ярмо на всіх нас.

В висновку виходить проста штука: толерантні і виховані поляки починають з-під лоба дивитись на українців. Не всі, звичайно, але це поки що.

Деякі люди не до кінця розуміють, що вони знаходяться в чужій країні, котра дає їм притулок, їжу, безкоштовну медицину, масу інших привілей, в тому числі щомісячні виплати і треба хоча б показати, що ти вдячний за це. Чи просто зробити вигляд, що вдячний.

Зараз всім важко. І тому люди повинні находити в собі сили розуміти один одного, підтримувати і робити все для того, щоб Рідна Ненька вигнала свиноту назавжди.

Такі думки і роздуми.

Всім дякую!