В ОЧІКУВАННІ ПОТЯГУ
Вітаю друзі!
Ранок... На вулиці нуль, сира погода і я на вокзалі мерзну від пронизливого до душі вітру, в очікуванні свого потягу.
Чекати довелося майже годину, в залі велика кількість людей, тому вирішила зігрітися чашечкою кави, яка до речі зовсім не допомогла. Після неї, чомусь стало ще холодніше.
Стільки кругів по вокзалу находила. Згадала всі свої поїздки. Навіть трішечки сумно стало від того, як швидко плине наш час і як швидко ми біжимо наш життєвий забіг.
Очікування було жовгим але довго очікуванним. Нарешті моя бусінка приїхала додому. Уйма емоцій, велика кількість росповідів і найголовніше бажання повернутися і продовжити пізнавати нашу Україну з новими друзями.
Ща цей час вони стали сім'єю. Один за всіх і всі за одного.
Втомлені, але радіють. Радіють новині що в них ще з'явиться така можливість, вони зможуть знову в такому составі поїхати відпочивати.
Ось такий сьогодні насичений день.
До зустрічі в нових дописах!
Як круто коли всі один за одного