Відчуваю себе такою ж жабою в думках про що ж написати🐸🤔

Привіт любі друзі 🤗
Зараз я відчуваю себе такою ж жабою в думках про що ж написати, але настрій більш сірий. Але ж в житті у нас зараз і так багато сірого, то ж в блозі будуть найяскравіші фото😁

Нажаль ми с дівчатками так само хворіємо 🤧 Тож бідолашний наш татко вже другу ніч не спить. Бо забирає маленьку Даринку (яка прокидається кожну годину та кричить ніби її ріжуть 🙁) з собою на диван в залу. Бо я погано себе почуває, а ще в мене не виходить Даринку заспокоїти 😬

Я думаю що вона звикла до того що її вкладає спати вночі татко. Тож вона не дуже рада мамі на вночі. Ну любить мала бородатих чоловіків😂Не можу її в цьому звинувачувати. Адже виходить, що я теж люблю такий типаж 😂

Писати нема про що. Реально немає сил з норми обома вийти навіть подихати свіжим повітрям. Якщо сьогодні пощастить - татко візьме їх з собою пройтися на вулиці після роботи. Може це якось допоможе Даринці нормально спати вночі. Бо ця ночі то капець. Я погано сплю, а бідолашний татко взагалі не спить і їде на роботу 🙁

Мені його дуже шкода, але його поміч це саме той показник любові і поваги в нашій сім'ї ❤️ Саме в такі нелегкі часи я вкотре переконуюсь що в мене найкращий чоловік🫶

Так як дні стають все менш цікавими, навіть здається що сірість на вулиці переходе на наші буденні дні😶 То я знайшла фотографії гарних картин які бачила в магазині. Їх і покажу😁 А перше фото я якось зробила в минулому році біля однієї гуманітарної допомоги. Хоча і картини теж з походу до гуманітарної допомоги, але іншої. Якось зараз від допомоги ми вже не відмовляємося.

До речі ці картини висять в магазині на продаж, так що...кому сподобалось я можу скинути контакти 😁

Магазин цей трьох поверховий.

На третьому поверсі гуманітарна допомога речами. Приношу я туди п'ять пакетів речей і якийсь пакетик наберу там для малих😂 Все ж один менше ніж п'ять 😁 Малі ростуть дуже швидко. Речей Даринці вже назбирався балкон заповнений пакетами. А ще я перебрала дещо зі своїх та чоловіка речей. Усе те що...колись схудну, а оцю я так любила,чи...ну колись же я вдягну кудись ці каблуки

• НІ, ТРЕБА БУЛО ДАВНО БУТИ ЧЕСНОЮ З СОБОЮ. Я БІЛЬШЕ ЦЕ НЕ ВДЯГНУ.

Тож зосталось знайти час усе привезти до улюбленої гуманітарки 😂 Бо з часом таки напряг 😬

А ще вирішила вже добити делегування в steem-ukraine до 2000, але поки що не бачу чи вийшло В котре сиджу з думкою що щось наклацала не так

Ночі не тільки безсонні із за Даринки. Вночі тільки і чутно БАХ і почалось... Ще бах і ще і ще... Той час коли очі лізуть до лоба, серце вистрибує з грудей і знов починаєш згадувати молитву і писати рідним -"Як ви? Все добре?"

Звісно ж гучно було не даремно😔 Знов наше місто руйнують як і житті людей.😞

Дякую за увагу, розуміння та підтримку друзі❤️

Тримаємось українці🇺🇦