Бачила допис і розуміючи трагедію прочитала лише сьогодні .

Дуже шкода що невинних людей вбивають просто в звичайному ритмі житті.
Людей, які просто хочуть жити.

Бідолашна Оксана Вікторівна Сухорукова.
Хай її добре серце не забудуть її учні.

Бідолашна дитина. Травма на все життя. Вбита мати на день народження. Як повинна жити така дитина.

І це відбувається кожен день. Кожен день гинуть люди в своїх домівках, у власних ліжках. На роботі. В магазинах... ніде немає безпечного місця від клятих ракет. Від окупантів.

Як це взагалі може відбуватися в сучасному світі.

Змусити людей які живуть на своїй незалежній країні, боятися кожну хвилину за своє життя та своїх близьких та рідних.

Роки виживання.

Як тут не почати ненавидіти всю націю яка свої кошти та податки витрачає не на благо свого народу, а на зброю щоб вбивати Українців. Батьків, дітей, стариків та новонароджених.

Хай все те із за чого українці ллють сльози повернеться окупантам в 100 разів сильніше!!!