Все ще з натхненням - Still with inspiration

Доброго ранку, шановна спільното!

Отже, мій напад натхнення триває вже три дні. Мене вже не трусить всім тілом так, як це було в перший день, та я хоча б потроху почала їсти і спати, бо чесно я вже думала, що так, я зроблю все, що мені потрібно було зробити і навіть більше, але після цього моєму психіатрові доведеться карати мене курсом аміназіну внутрішньомʼязово, якщо не госпіталізацією.

Але здається я потроху перетворююся назад на більш-менш нормальну адекватну людину, і це зі збереженням все ще досить потужного натхнення, щоб продовжувати працювати. Щоправда поки що воно все одно не дає мені відволікатися на інші справи, але ок, якось з цим буду потім розбиратися, крім за кроком як то кажуть, зараз буду використовувати те, що є, потім такого може й не бути.

Вчора зробила цікаву штуку. Поки що не хочу давати нікому читати сам текст, але мені захотілося перевірити, чи вдалося мені в тексті показати головних персонажів такими, якими вони мали б вийти за моїм задумом. І я зробила ось що. Загнала весь написаний наразі текст роману в джеміні, а потім попросила її охарактеризувати героїв. І... Я отримала саме такі описи, на які сподівалася! Дещо навіть таке, до чого вона я навіть не здогадуюся, як додумалася, адже у тексті я давала лише натяки! Капець, ці моделі стають занадто розумними.

Тепер мені треба трошки себе опанувати і зробити інші завдання, які є у моєму навчальному курсі, бо мені треба подати на розгляд не тільки власне сам текст, але й деякі інші практичні завдання. Сподіваюся я зможу опанувати себе на якийсь час і зробити їх.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

So, my inspiration attack has been going on for three days now. My whole body is no longer shaking like it was on the first day, but I have at least started eating and sleeping a little, because honestly I already thought that yes, I will do everything I needed to do and even more, but after that my psychiatrist will have to punish me with a course of aminazine intramuscularly, if not hospitalization.

But it seems that I am gradually turning back into a more or less normal adequate person, and this while still maintaining a strong enough inspiration to continue working. Although for now it still doesn't let me get distracted by other things, but ok, I'll figure it out later, except step by step, as they say, for now I'll use what I have, later it may not be like this.

Yesterday I did an interesting thing. I don't want to let anyone read the text itself, but I wanted to check whether I managed to show the main characters in the text as they should be according to my plan. And here's what I did. I drove the entire text of the novel that I had written so far into Gemini, and then asked her to describe the characters. And... I got exactly the descriptions I was hoping for! Some even things that I don't even know how she came up with, because I only gave hints in the text! Damn, these models are getting too smart.

Now I need to get a little more control over myself and do the other assignments that are in my course, because I have to submit not only the actual text but also some other practical assignments. I hope I can get some time to control myself and do them.

With love, your Foxy