Все не маю більше слів - I'm completely out of words

Доброго ранку, шановна спільното!

Останнм часом у мене такий емоційний стан, що писати дописи дуже важко. В житті нічого не відбувається, про що мені писати, окрім того, що я вже вусмерть задовбалася витрачати весь час і сили на нескінченні спроби утримати свою менталку в робочому стані? Але життя триває, треба по можливості тримати себе в руках і робити максимум, який тільки можеш. Навіть якщо ти зробив десять відсотків від усього, що треба, і в тебе було сил лише на десять відсотків - ти все іще зробив 100%.

Зараз я весь час зі своїми пухнастими психотерапевтами, і можу сказати, що они чудово справляються зі своїми обовʼязками. Допомагають мені пробиратись (це все ще єдина річ, на яку мені вистачає сил та натхнення), і мабуть іще трохи - і будемо жити в ідеально прибраному домі. Зрештою чому б ні. Мені весело час здається, що я все зробила по максимуму, а потім я прокидаюся на наступний день і виявляється, що якщо подивитися прискіпливіше можна ще дуже багато всього почистити.

Зараз допишу цей допис і хочу сходити на ринок по черешню. Треба іще окей купити, щоб склеїти фігурки, які я все розфарбувала. Вже тиждень збираюся це зробити, і кожного разу забуваю. Взагалі то з тим, скільки у мені зараз ліків, я забуваю все і постійно. Я і раніше писала собі списки, що треба зробити, але при відмінній памʼяті, просто з любові до організації. А зараз пишу буквально все, щоб не забути.

Напевно на цьому буду потихеньку допис завершувати, бо насправді не маю, що сказати, і не хочу розтягувати.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Lately, I have been in such an emotional state that writing posts is very difficult. Nothing is happening in life, what should I write about, except that I am already sick to death of spending all my time and energy on endless attempts to keep my mentality in working order? But life goes on, you have to keep yourself in your hands as much as possible and do the best you can. Even if you did ten percent of everything you needed to do, and you only had ten percent energy, you still did 100%.

Now I am with my furry psychotherapists all the time, and I can say that they do a great job. They help me get through (this is still the only thing I have the strength and inspiration for), and probably a little more - and we will live in a perfectly cleaned house. After all why not. I have a good time and it seems that I have done everything to the maximum, and then I wake up the next day and it turns out that if you look more closely, you can still clean a lot of things.

Now I will finish this post and I want to go to the market for cherries. I still need to buy some more to glue the figurines that I have painted all over. I've been going to do it for a week now, and every time I forget. In general, with how many medications I have now, I forget everything and constantly. I used to write myself lists of things to do, but with an excellent memory, simply out of love for organization. And now I write literally everything so as not to forget.

I'll probably end the post slowly on this, because I really don't have anything to say and I don't want to drag it out.

With love, your Foxy