Напад потужного натхнення - Huge inspiration atack

Доброто ранку, шановна спільното!

Я на кілька днів випала з життя блогу, але цього разу це трапилося не через щось погане, а через щось дуже хороше, і ось сьогодні я нарешті вмовила себе цим поділитися:)

Я дуже довго чекала, коли ж до мене нарешті повернеться письменницьке натхнення. Я намагалася себе милувати, створити собі розклад, за яким я писатиму щодня по кілька годин і його дотримуватися, і якийсь час я справді так робила, але... Тільки от нічого не виходило. Я себе страшенно милувала, а користі з цього було зовсім трошки. Я кожного дня сідала працювати, страшенно вислужувалася за ті кілька годин, що я домовлялася з собою попрацювати, робила за цей час нестерпно мало і просувалася вперед настільки малими кроками, що мій прогрес був майже непомітний. Через це я страшенно засмучувалася і застрягла все глибше у цій петлі невдоволеності та смутку, і зрештою зовсім зірвалася і припинила писати взагалі.

У розпачі я покинула все і тиждень провела в компʼютерній грі взагалі без бажання робити будь що. Перші три дні я почувалася жахливо, думаючи, що я гаю час, коли насправді мені треба милувати собі далі, але на четвертий день трапилось диво. Я почала відчувати, що починаю почуватися людиною, а на пʼятий день мені знову захотілося жити і працювати. Для гарантії я пофілоніла ще два дні, а на восьмий мене накрило настільки потужне натхнення, що мені не те, що не знадобилося себе милувати, щоб попрацювати кілька годин, навпаки, годин за десять моє натхнення не могло навіть відпустити мене поїсти, я реально забувала про їжу і була вимушена ставити собі будильник, щоб не забути поїсти!

Ось така історія. Отже тепер я знаю, що треба просто дати собі відпочинок. Мій чоловік завжди говорить - "відʼїбися від себе". Схоже має рацію:)

З любовʼю, ваша Foxy