Книжковий хробачок, огляд 39: Ну просто нереальна штука - Little bookworm, review 39: Just an increadible thing

Доброго ранку, шановна спільното!

Сьогодні в мене черговий огляд, намагаюся надолужити оглядами вже прочитані мною книги, і весь час відстаю на кілька. Проте я думаю що ще кілька тижнів щоденних оглядів - і я плюс-мінус вирівняю рахунок.

Сьогодні треба було піти до бібліотеки, повернути книжки, що я брала на початку тижня, але мене так катає в боку в бік на високих дозах антипсихотиків, що я вирішила, що краще почекаю понеділка.

Отже, давайте переходити безпосередньо до книги:)

Мова піде про книгу Генк Грін "Ну просто нереальна штука".

Купила я її не без причини. Мені в ній обіцяли ЛГБТ+ лінію, а я зараз поки місяць прийду намагаюся зробити на своєму каналі у тікток побільше оглядів саме на таку літературу. Що я маю зрештою? Лінія справді є, але ледь-ледь, суто поза сюжетом.

Сам же сюжет полягає у наступному:

Молода дівчина навчається на графічного дизайнера та має дуже великі борги за навчання. Одного вечора вона йде вулицею та помічає дивного робота по дорозі. Спочатку вона проходить повз, а потім задумується і телефонує своєму другові, у якого є канал на тубі та пропонує йому знати жартівливе відео про цього робота.

Наступного ранку вони прокидаються відомими. Виявляється що таких роботів зʼявилося у світі 60, вони просто стоять на вулицях крупних міст, і ніхто не знає, звідки вони взялися. Всі спроби зсунути їх з місця марні.

Хлопця та дівчину починають запрошувати на телебачення, вони дають численні інтервʼю та продовжують намагатися розібратись, звідки ж взялися роботи і чого вони хочуть.

А тепер чесний відгук. Не сподобалося, ледве дочитала! Сюжет тупий, роботи тупі, марно витрачений час. І так теж буває:)

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Today I have another review, I try to catch up with reviews of the books I have already read, and all the time I fall behind by a few. However, I think that a few more weeks of daily reviews - and I plus or minus equalize the score.

Today I had to go to the library, return the books that I took at the beginning of the week, but I am so swayed from side to side on high doses of antipsychotics that I decided that it would be better to wait until Monday.

So let's jump straight to the book :)

We will talk about Hank Green's book "Well, just an unreal thing".

I bought it for a reason. I was promised an LGBT+ line in it, and now I'm trying to do more reviews of this kind of literature on my tiktok channel for a month. What do I have in the end? The line is indeed there, but barely, purely outside the plot.

The plot itself is as follows:

A young girl is studying to be a graphic designer and has very large debts for her studies. One evening she is walking down the street and notices a strange robot on the road. At first she passes by, and then she thinks and calls her friend who has a tube channel and offers him to know a funny video about this robot.

The next morning they wake up famous. It turns out that there are 60 such robots in the world, they just stand on the streets of large cities, and no one knows where they came from. All attempts to dislodge them are futile.

The boy and girl begin to be invited to television, they give numerous interviews and continue to try to understand where the robots came from and what they want.

And now an honest review. I didn't like it, I barely finished reading it! The plot is stupid, the works are stupid, wasted time. And that happens too :)

With love, your Foxy