випадково впустив цю паперову смужку, і вона прилипла до лівої груді клієнтки. Зрозуміло, що рукою я його (папірець) не віддиратиму.

Забавно вийшло) Декольте воно таке)

Чомусь згадалося, я якось проводив у Києві тренінг по ораторському мистецтву для директорів центрів масажного обладнання, і під час підтеми про важливість пересування і тактильного контакту так захопився промовою, що взяв одну даму в короткій спідниці з першого ряду за колінку. Я зробив це правда на автопілоті і без "задньої" думки (для ілюстрації) та люди дуже оживилися, хохотали, а потім жінки підначували мене (там було людей під 100).
Ну, як би то не було, лекція про утримання уваги була, власне, майстер-класом утримання уваги: зал точно не спав! =)

До чого це я...мабуть, що професійне і загальнолюдське часто тісно переплітаються, це не просто нормально, а й добре. Інакше працювати нудно. Подібні речі можна із помилки навіть перетворити на міні-пригоду (більше емоцій = більше шансів, що саме до вас на наступний раз прийдуть знову).