ця моя співрозмовниця а-ля вірянка, вона ходить до храму щонеділі, без винятків, а на великі релігійні свята ще й у будні зранку. Дивно, в неї там якийсь свій бог

Мій дядько ходить в церкву щонеділі останні 25 років, вже й посивів наполовину, але як померли дідусь і бабуся, залишив сестру (мою матір) без спадщини.
У них у багатьох якась віра дивна, вони думають, що роблять послугу богу і світу що стирчать в храмі 4 години поспіль і таращаться на алтарь, і цього досить (але за 20 років навіть службу і молитви не вивчили).
Але це в принципі те саме, що заходити в тренажерний зал, дивитись як "качаються" інші і сподіватись, що від того прийдеш у форму.
Винен в тому всьому, звісно, не бог небес, і не бог качалки, а вузьколобість і людська натура.