— А я там не задихнуся під водою?
— Ні, що ти ! У нас під водою весело, і можна дуже довго протриматись. Я також познайомлю тебе з великим Ктулху, Дагоном і рибо-бабами.
— А як же бейби з катамарану, що мене накурили?
— Та забий, ти все-рівно старуватий для них. А нашим атлантидівським рибо-бабам уже по 10 тисяч років, хоча більше 35 не даси. Саме те!
— Як грішити вперше, так уже з рибо-бабою! — захохотав Ляо Шань. — Ну, окей, окей, погнали до Атлантиди, юхууууу!!!
І дельфін пірнув.

Прокинувся Ляо Шань знову в черзі до воріт раю.
— Містере Ляо Шань, це вже не смішно! — сказав янгол. — Проте, ми бачимо, що хоча ви так і не зробили тяжкий гріх самим ділом, ви все ж встигли пізнати свою гріховну натуру, бо сам намір на гріх для душі енергетично мало чим відрізняється від гріха.
Тут ось чорт-куратор уже дописав у вашій Книзі життя:

• Був готовий обезчестити Солодку Н. після її приходу до тями, якби вона при падінні випадково не розбила собі голову.
• Був готовий вкрасти у дівчат "Миргородську" і зробив би це, якби його не порвало від видовища закату.
• Був готовий согрішити з двома дівчатами з катамарану, якби дельфін не уніс його геть.
• Був готовий потиснути лапу демонічній істоті Дагону і согрішити з рибо-бабою, якби не накурився травки, і не вкоротив собі віку, утопившись.

— Містере Лао Шань, — резюмував янгол. — Ми порадилися, і вирішили влаштувати вам акцію: записати 4 звичайних грішки, як 1 тяжкий. Проходьте. І сподіваюся, як великий просвітлений мудрець, ви тепер усвідомили, що не розуміти своєї справжньої гріховної натури, і самому приписувати собі святість, це і є один із найтяжчіх гріхів, через який ми насправді не впускали вас до раю.
Бо був колись уже тут дехто, хто вважав себе найкращим за всіх і безгрішним. Через те і відпав від нас, і звуть його тепер дияволом.

THE END.