You are viewing a single comment's thread from:
RE: DELETED POST. Творча кухня: печемо Колобків, жаримо золотих рибок
Ляо Шаня потужно вкрило, так що він навіть поплутав власне ім'я.
Це був екстаз, і він запитував себе: а після легалайзу, чи вважається куріння травки все ще гріхом? Здавалося, дельфін несе його не у відкрите море, а прямісінько до самого раю.
Якось він читав, що британські вчені встановили, наче "під травкою" займатися гріховним ділом ще приємніше, тож тепер подвійно не хотілося поспішати помирати.
Ось що значить жити в кайф…
— «Ми постійно так живемо та насолоджуємося життям, Шао Ланю».
Шао, остовбенів, та відкрив очі, які від подиву широко вилізли з своїх орбіт…
До нього говорив дельфін.
— «Звідки ти знаєш моє імʼя» ?
— «Я вмію читати думки, всі дельфіни вміють…, мене звати Дарвін»
— «Ппппривітттт Дарвін, як Чарльза, ЧЧЧЧальза ДДДарвіна?»
Зуби мудреця цокотіли від страху.
— «Так, мене назвали в честь нього, я принц Атлантиди Дарвін 17-ий, а он мій брат Бігль, котрого назвали на честь кораблю на котрому молодий Дарвін відправився в свою доленосну експедицію. Пропоную глибоке занурення та знайомство з потонувшим континентом на імʼя Атлантида, підтримуєш?».
— А я там не задихнуся під водою?
— Ні, що ти ! У нас під водою весело, і можна дуже довго протриматись. Я також познайомлю тебе з великим Ктулху, Дагоном і рибо-бабами.
— А як же бейби з катамарану, що мене накурили?
— Та забий, ти все-рівно старуватий для них. А нашим атлантидівським рибо-бабам уже по 10 тисяч років, хоча більше 35 не даси. Саме те!
— Як грішити вперше, так уже з рибо-бабою! — захохотав Ляо Шань. — Ну, окей, окей, погнали до Атлантиди, юхууууу!!!
І дельфін пірнув.
Прокинувся Ляо Шань знову в черзі до воріт раю.
— Містере Ляо Шань, це вже не смішно! — сказав янгол. — Проте, ми бачимо, що хоча ви так і не зробили тяжкий гріх самим ділом, ви все ж встигли пізнати свою гріховну натуру, бо сам намір на гріх для душі енергетично мало чим відрізняється від гріха.
Тут ось чорт-куратор уже дописав у вашій Книзі життя:
— Містере Лао Шань, — резюмував янгол. — Ми порадилися, і вирішили влаштувати вам акцію: записати 4 звичайних грішки, як 1 тяжкий. Проходьте. І сподіваюся, як великий просвітлений мудрець, ви тепер усвідомили, що не розуміти своєї справжньої гріховної натури, і самому приписувати собі святість, це і є один із найтяжчіх гріхів, через який ми насправді не впускали вас до раю.
Бо був колись уже тут дехто, хто вважав себе найкращим за всіх і безгрішним. Через те і відпав від нас, і звуть його тепер дияволом.
THE END.
Шикарний кінець. Браво маестро! 🎻
Дякую) З такою неймовірною скрипкою, як ти, гріх не зіграти щось цікаве.
Сподіваюся, моя метафора звучить, як добрий комплімент)
На скільки я розумію цей інструмент тобі ближче ;)
В даному випадку ти (хоч як метафорична скрипка) все ж ближче, бо реальної гітари в мене давно нема, і я з нею навіть листуватись онлайн не можу. Хоча, в електронному форматі (о так!) у мене цілий оркестр.