The Diary Game : 12/09/2022. Не типове день народження

Доброго вечора, я з Україні!

Сьогодні день просто пролетів. Начебто тільки проснулись, а вже треба лягати відпочивать. Цілий день займалися приємними справами. Сьогодні був день народження жінки яка прихистила спочатку нашого дідуся а потім і мене. Правда на час поки ми не вирішимо всі наші питання в Запоріжжі, але все ж...

З самого ранку ми виїхали в місто, ну для початку, щоб привести дідуся в порядок, навести так би мовити марафет. Зовсім випадково нам на очі попалася вивіска з адресою, де роблять стрижки абсолютно безкоштовно вимушеним переселенцям.

Добре, що будівля вказане в оголошення розташовувалося недалеко від нашого місця проживання. Пошкандибали туди. Приємним бонусом було кава і гарячий шоколад, який там робили відвідувачам. Поки майстер вправно орудував інструментами я і кави встигла випити і гарячим шоколадом пригостилася.

Через двадцять хвилин наш дідусь виглядав років так на десять молодше за свій вік. Майстер постарався на славу.

Потім ми вирішили, ну що за день народження без торта і застілля. Побігли в магазин трохи скупитися, так по дрібницях, найнеобхідніше. Скупилися і відразу додому, готувати.

До обіду святковий стіл був готовий. Накрили, привітали іменинницю, випили за її здоров'я по келиху червоного вина, і тут мені в голову прийшла ідея, а не вийти нам, всім трьом погуляти по парку. Справа в тому, що жінка яка нас прихистила насилу пересувається і рідко виходить на вулицю, та й то виключно зі сторонньою допомогою.

Взяли інвалідний візок на прокат, допомогли нашій Жанні Олександрівні спуститися і поїхали гуляти по парку, розташованому недалеко від нашого місця проживання. Правда погодка сьогодні залишала бажати кращого, раз у раз зривався дрібний дощ, але після обіду розпогодилося і навіть виглянуло сонечко.

Трохи погуляли парком, погодували голубів, вони там зовсім ручні, просто з рук вихоплювали шматочки булочки. Багато розмовляли на теми; ціни в магазинах, зима і оплата за камуналку, і планували куди поїдемо і чим займемося в першу чергу коли закінчиться війна.

Виникла ідея запустити конкурс в нашому співтоваристві на тему "що я зроблю коли закінчиться війна", ну або якось так. Просто мені цікаво дізнатися у кого які плани після закінчення цього жаху, адже раніше ми багато чого не цінували, приймали за належне... А зараз думаю багато раді були б просто спокійною, тихою ночі без сирен, і безпечним прогулянкам по набережній Дніпра, та й просто по місту.

Гуляли сьогодні прекрасними алеями, насолоджуючись строкатою красою клумб, засадженими трояндами. А як красиво виглядають крапельки дощу на ніжних пелюстках... У такі моменти на мить забуваєш про все, що відбувається навколо... Сподіваюся, що війна дуже скоро закінчиться і все, нехай не відразу, але повернеться на круги своя.