Моя історія заїкання. Частина 2. 🇺🇦steemCreated with Sketch.

in Ukraine on Steem2 years ago

Привіт людство. Сьогодні захотілося написати, про забавні моменти з моїм невеличким "дефектом".


JvFFVmatwWHRfvmtd53nmEJ94xpKydwmbSC5H5svBACH81CWWV89gxhKeXDcafMD91mGdEHkuNT2nPnQQhuY1eaAydraZuZJ66jwLS2haH7nE4ZJzaKxAN1dZSRKtbxbSixRGJQBVY.jpeg
https://pixabay.com



Я пережив багато етапів заїкання. Колись, мені, щоб сказати звичайне речення, треба було витратити багато сил та часу. І найгірше, що для мене було в школі - вірші. Впевнений, ви чули, що люди не заїкаются коли співають. Так, це правда. Але особливість вірша, від пісні - музика. А точніше її відсутність. З віршами така схема не канає. Вивчити вірш - для мене не складно, а ось розповісти його... Короче, мої вчителя знайшли мать його ідеальне вирішення проблеми. Я писав вірші на звичайному листочці. Ідіотизм, реально. Просто не задавайте мені вчити вірші і все. Але ні. Всі діти вставали розказували вірш, а Діма здавав листочок на стіл вчителю.


Незнайомі люди. Другий в топі жахів для людей з цим дефектом. Про перший розповім далі. Були часи, коли я робив вигляд, що я німий. Скажу чесно, до німих люди ставляться толерантніше, ніж до заїк. 50% людей навідь не знають про існування такої проблеми, і вважають тебе недалеким хлопцем, який не може зв'язати два слова.


Найголовніший страх - телефонні дзвінки. Я не розумію чому, але мозг взагалі відмовляється розмовляти, коли не бачить людину. Ненавиджу чужі дні народження, і якби не було смс, я б вже мабуть помер. Але зараз, я навпаки, віддаю перевагу голосовим смс, дзвінкам і т.д. Своїм страхам треба дивитися в очі і боротися з ними.


В мене є невеличке не розуміння людей, з нормальною дикцією. "Хвилююся перед виступом", "Стидно підійти запитати щось у прохожого", "Страх нових знайомств", "Боюся іти на співбесіду". Чути це все від звичайних людей, без дефектів - для мене смішно. Може й не правильно, але смішно.
Це ніби, жалітися сліпому, що в фільмі, який ти дивився вчора - замало спецефектів.

Невеличкий месендж вам всім. Цініть те, що в вас є. Розвивайте свою дикцію, бо, статистика показує, що найкращі оратори - люди , які в дитинстві заїкалися. А все чому? На відміну від людей без дефектів, вони упорно тренерували її, тим саме і добилися успіхів в цьому.

Інколи мені здається, що всесвіт у апріорі успішних людей, забирає щось, щоб дати їм хоч якийсь інтерес та тяжкість життя. Якось так. Цініть те, що маєте.

Sort:  
 2 years ago (edited)

"Хвилююся перед виступом", "Стидно підійти запитати щось у прохожого", "Страх нових знайомств", "Боюся іти на співбесіду"

Ох, Дім, там свої страхи. Наприклад, непереборний страх бути зацькованими, що обматюкають, що поржуть. З дикцією це не пов'яно, але пов'язано із зовнішністю. Чітко пам'ятаю, як в 20 років, коли я важила 83 кг (найбільша моя вага) я звернулася до незнайомця в гуртожитку, щось запитати. А він у відповідь заржав і сказав: Єбать ти жирная.
Ситуації бувають такі різні, що й уявити важко.

я вже писав тобі в першому пості по темі. така ж біда була і, впнинципі, є. з Юлею згідний: трошки не так сказав за дикцію. поясню. коли на публіці треба щось говорити, навіть люди, не заікаючись можуть заікатись. але пост класний. приємно читати в першу чергу через спільну проблему ( я ніколи не вважав заікання вадою). може і я напишу якось щось таке, так як є що сказати

I am a Bangladeshi can I work in your community.?

Hello. Our team has been recruited

 2 years ago 

Труднощі нарощують особистості м'язи!)

Coin Marketplace

STEEM 0.23
TRX 0.21
JST 0.035
BTC 96557.13
ETH 3328.16
USDT 1.00
SBD 3.18