Реалії життя

Привіт всім! Як ніколи ніч удалась , тривога за тривогою та ще вечері пролунав вибух. Такий масивний що чути було в мій район. Знов є ушкодженя та постраждалі і один загиблий. С такими новинами страшними страшно було виходити сьогодні на працю але це реалії життя.

Треба ходити на роботу платить війсковий збір і не забувати донатити хлопцям. Щоб вигнати тих всіх ублюдків. Ранок почався не добре мислі в голові крутяться цілий день за ці всі вибухи. Ще ця нудотна завідувачка попросила віднести списки в один із закладів. Але перед цим прибралась і потім забрала список с дорослої бібліотеки.

Тоді віднесла куди треба. Але виявилось що с дорослої бібліотеки не так завідувачка зробила список. Переробляла , а цей час я встигла прибрати. Вже під кінець вона повідомила що потім в суботу віднести. Піз.... неможно було сразу сказати. Раніше часу прийшла на роботу ще і до того часу який положено мені ідти до дому. Треба було сидіти. Так працюю с 11:30 прийшла ще 10 не було

А працюю до 13:30 і щоб ви розуміли с 10 години сиділа. Бля даже не намекнула щоб піти до дому. Тоді вже коли уходила мовиа що в якийсь із днів вона мене прикрие на роботі. Тим часом я буду дома. Прийшла до дому хотіла с сином погуляти прки була на роботі погода змінилась. Прохолодно стало цілий день вдома. Уроки , робили майстр класи с пластіліну та малювання

До зустрічі