"Зелений змій"

Привіт друзі. Сьогоднішній пост буде про зеленого змія, який за збігом обставин являється символом наступного, прийдешнього Нового року.

Думаю деякі люди, які активно слідкують за моїми публікаціями, помітили що в мене вчора був прогул😅 Зараз не збираюся оправдовуватись, просто розповім як прекрасно вчора в мене прийшов і день і думаю з цієї розповіді можна буде зробити висновки чому ж стався пропуск в публікації допису…

Після завершення робочого дня я відправився за сином. Забравши його з школи ми поїхали за цілим списком завдань, яких треба було виконати. Можливо це не саме цікаве проведення часу для сина, та головне емоційне компонент з яким це все відбувається, а він був на висоті. Думаю сину сподобалось допомагати мотатись по місту, виконувати ті та інші завдання.

Закінчивши проводити вечір з сином а швидко заскочив додому та допоміг дружині покупати дитину і відправився на заплановану з другом зустріч.

Слово за слово і промайнули майже три години… Це були прекрасні моменти спілкування. Яким би дивовижним не було онлайн спілкування, воно не дотягує навіть до половини тих емоцій, що дарує живе спілкування. Бувають моменти коли хочеться просто посміятись з веселих історій, розказати свої, десь вислухати накопичені проблеми і порадіти за успіхи іншої людини. Так склалось, що це спілкування відбувалось в компанії зеленого змія… (Ps. Дуже цікаве питання. Можна невеликі дози алкоголю порівняти з символічним укусом змії, після якої відбувається «трансформація особистості»?… це так риторичне питання…)

Повернувшись додому, в мене вже не було сил і бажання займатись нічим як насолодитись рідкісним станом, в якому я перебував, та використати його щоб добряче відіспатись… Відіспався.

В підсумку я дійсно відіспався і той будильник, який ставив на самий ранок щоб сісти і написати допис ще до роботи, благополучно був вимкнений, Так як зранку відчувались певні відголоски у вигляді неприємного головного болю. Чашка кави, чаю та майже літра води зробили свою справу і голова прояснилась. Тож, користуючись наявністю кількох вільних хвилин на роботі вирішив поділитися тими фотографіями які зробив вчора під час прогулянки з сином в Епіцентрі. Потім кілька хвилин закінчились і вже закінчую допис ближче до кінця робочого дня… Що ж, пізно – значно краще…