Diary Game: "Релакс вечір мужиків та роздуми" 19.02.2025
Привіт друзі. Не знаю чи відчуваєте ви, здається в атмосфері скопилось скільки хвилювання і страх. Так, що всі бігають як навіжені допоки не вибиваються із сил, а потім просто впадають у певний ступор і не можуть нічого робити…
Та в той момент поки бігають, своєю біготнею - вимотують себе і всіх навколо… Важко сказати, що саме є цієї причиною? Чи то певний відчай, через розумінні того, що Україна лишилася підтримки одного з головних партнерів у війні з росією? Чи то через те, що зовсім скоро наступить третя річниця повномасштабного вторгнення? Чи те, що дехто повірив запевнення Трампа і вже чекав припинення війни?
Загалом, зараз не самий райдужний і прекрасний момент в житті майже кожного українця… Та, це не привід відмовлятись від життя!!!
Зізнаюсь, я сам тільки-тільки кілька днів як вирвався із чергової спроби втекти від реальності в телефонній грі (3 в ряд – то зло, гірше насіння😅). На цей раз все тривало не так уже й довго. Обмежився моїми стандартними 3+ днями.
В черговий раз мені допомогла здатність подумки довести ситуацію наперед до абсурду і зрозуміти, що в підсумку крім витраченої купи годин свого життя я нічого не отримую… Це дуже швидко мотивувало видалити все н**** з телефону і продовжити життя. Та це той сигнал який я сприймаю як необхідність більше часу приділити на відпочинок (тим більше зараз є змога).
В такі моменти дуже сильно допомагає той час який я проводжу з сином.
Це ті моменти коли я розумію що моя поведінка є як потік маленького струночку, який немов губка впитує та відтворює мій син…
Крім того, 4-6 годин на тиждень - це той час, який я по-справжньому виділяю собі на відпочинок, виключаючись від всіх питань (наскільки це можливо в еру робочих месенджерів і постійного режим існування «на телефоні»).
Сьогодні ми з сином обрали пасивний вид відпочинку і відправились наші улюблений світ ігор «World of games» де з радістю погуляли на Sony PlayStation 5 в Fifa.
Я навіть встиг зробити кілька фотографій (які ви бачите в цьому дописі) того наскільки щасливим я був в той момент і наскільки син був сконцентрованим на грі…
Взагалі, батьківство - це унікальна можливість дивитися на дітей і розуміти: «навіть після смерті частинка мене буде жити і далі. Не тільки в генах моїх дітей, а й в усій тій поведінці, які вони встигнуть всмоктати як та губка від мене».
І вже на останок, озираючись назад і розуміючи що зараз, коли сину 8 років, я прекрасно можу з ним відпочити. В нас з ним дуже багато спільних занять та інтересі і я розумію, що хоча би заради таких от миттєвостей 100% варто було відставляти своє «Я» на другий план і рухатися в напрямку проживання емоцій батьківства…
Дякую що читаєте. Я спати. Можливо знову побачу сни…
Your content has been successfully curated by our team via @kouba01
Thank you for your valuable efforts! Keep posting high-quality content for a chance to receive more support from our curation team.
В повітрі дійсно відчувається тягар наших страхів перед майбутнім. Жменька політиків вирішує наші судьби, продає все що можна, договорняки чинять як самі розуміють. А ми... ми залишаємось спостерігачами та вимушені бути заложниками цих обставин. І так із віку в вік...
Тому навчайте сина мужності та хоробрості перед труднощами. А ще краще з таких маленьких хлопчиків взрощувати державників в любові до Батьківщини, до Землі. Бо наше і ваше покоління вже не зуміло дати раду тому, що залишили пращури. Бажаю викорінення рабства в дітях. Сподіваюсь ви зрозуміли, що я мала на увазі.
Так. ще й як зрозумів. Підтримую сина в його перших "бізнес проектах" якщо так можна назвати наївні спроби заробити перші гроші і в творчих починаннях 😅
Вау, цікаво... Тут вже розповідав про тО?
Не пригадую. Напевно ні. за творчі колись писав. Був уконкурс в класі хто виконає більше всього завдань по розробці гри на платформі для створення ігор на телефони (під час екскурсії в школу для юних розробників) то там син зайняв друге місце і заробив перші 10 грн. А з творчістю ми колись з ним намагались створити казку в чаті GPT. Почать почали та ентузіазм і можливість продовжити зник.
В мене теж є залежність від ігор, тому я ніколи їх не встановлюю, ніколи. Це як алкоголізм, мабуть, на все життя, і тільки свідоме утримання допомагає. Мою колекцію нагород Моно я не порахувала, звісно ж, а це також трохи схоже на гру. Але нехай, там нестача коштів контролює ситуацію)
100% Я для себе знайшов інший варіант - грати тільки в ті ігри де можу заробити. Такий собі варіант та все ж краще ніж постійно жити в ігровому запої
Добре що пишете Олексій. Гарний відпочинок.
Добре що ні.
А я думала ти за реальність ;)
Що вона краща за Вірт :)✨🌻
Ще й як за реальніть, та я людина і мені періодично також хочеться "відпочинку" Коли в голові постійна купа невирішених питань періодично треба перезавантажуватись щоб нормально працювали оперативні процеси.
Згодна. Інколи це свій затишний куточок де тебе ніхто не чіпає 🤣🤣🤣🤣
Тут кожному своє....
Щось я запісався...
Треба й до дому збиратись. а то так можна на довго на роботі застрягти. Бачу ти увійшла в кураж по коментарям
Відпрацьовую пропущене Льош, я два дні не була активною.
Насправді я радий. Хоч наші перпіськи і без особливого змісту зате з унікальним емоційним наповненням😅, якого не вистачало