Маріуполь. "Рахат Лукум"

Ці фото минулого часу ...

Маріуполь...Раніше я дивилася б на ці фото і думала б , напевно, як я змінилася, як змінилися мої діти ... Війна змінила все, і світогляд ...
У моєї мами, наближався день народження, і тут новина, у Маріуполі конкурс східних танців "Рахат Лукум", там же живе сестра та тезка мами. Рішення було прийнято швидко, поєднуємо приємне з корисним! Відсвяткуємо день народження мами в Маріуполі з її сестрою ,переночуємо ,а наступний день конкурс ,і їдемо додому .З нами тренер відпустила свою дочку Дашеньку, подругу моєї Маргарити.І дружньою компанією ми виїхали до Маріуполя!

У дорозі нам було весело, ми жартували, співали пісні, ось проїхали Преображенку, там жили мої прадід з пробабусею, мамине рідне місто Оріхів, а далі щойно відремонтована траса до Маріуполя.
Моя тітка Валя завжди була привітною господинею, до нашого приїзду стіл був уже накритий, прийшла моя сестра Вікуля, у якої з мамою моєю в один день народження, взагалі, іменинниці за столом було дві 🤗Маргоша з Дашенькою, ну як дівчатка, трохи поклювали, втекли від нас, поспілкуватися осторонь.

Вранці рано ми вже готували нашу конкурсантку до виступу і, попрощавшись, із привітними господарями, поїхали шукати місце проведення заходу.Я давно не була в Маріуполі, він мене приємно здивував. ..Парки, прекрасна дорога, будівництво повним ходом, і тут на тлі всієї цієї краси будинок ... з чорними, порожніми вікнами, місцями зруйнований, у посіченими стінами від куль.Обстріл Маріуполя в 2014 році, і ця будівля, як страшна рана на гарному тілі, стояла на тлі решти благополуччя.
Але ми були дуже зайняті майбутнім виступом, ми поспішали. Конкурс пройшов чудово,

Даша підтримувала нашу Маргаритку, як можуть це робити тільки хороші подруги.
Прекрасна організація, чудове ставлення до іногородніх, все пройшло на найвищому рівні!
Нагородження закінчилося, втомлені, щасливі та голодні ми вийшли надвір. Вирішили спочатку перекусити, потім повертатися до Запоріжжя. Побачили чудовий парк з фантаном, тому там і припарковались, у пошуках шаурми)

На згадку зробивши кілька знімків, хто думав тоді, що може бути і парку цього не буде ... Ми поверталися додому, втомлені дівчата позаду в машині засипали, мама, по дорозі клацаючи фотоапаратом , заважала вести автомобіль😅
До початку повномасштабної війни залишалося чотири місяці і дев'ять днів.