My Short Trip To Poland | Моя коротка поїздка в Польщу

Цього разу за кордоном трава і справді здалася мені зеленішою, а розмітка на дорогах вночі білішою.

За 2 ночі в Польщі (3-4 серпня) я зрозуміла, яка травмована війною. Накотили сльози, коли побачила відкритий Макдональдс вдалині (ні не заходила, мені не хочеться там їсти, просто хочу, щоб Макдональдси працювали і в Україні).

Серце пішло в п'яти, коли в небі пролетів літак. Пасажирський.

Не стала фоткати міський стадіон в Лодзі ззовні, бо злякалася: ще скажуть, наводчиця, зливаю координати об'єкту.

А в ніч з 3-го на 4-те серпня я, вперше з 24.02, гуляла нічним містом, нічним Лодзем. Неймовірно. Хоча, повністю розслабитися так і не змогла – постійно думала, що порушую комендантську годину. Постійно муляло щось в грудях.

Лодзь, центр міста

Загалом, я була в Польщі по роботі: виконувала обов'язки супроводжуючої групи вболівальниць за команду "Динамо Київ" на матчі Динамо – Штурм у Лодзі. Мала їхати як звичайна вболівальниця, але на мене вирішили навісити додаткові обов'язки, бо (цитата) "Та кого там ще зробити супродовжуючою? Там нема кого, тільки ти підходиш". Ну офігіти, довелося погоджуватися.

Моя робота супроводжуючої всім сподобалася. От і добре. Ось, наприклад, як я розписувала наш день і скидала в чат групи:

Колеги, вітаю з прибуттям:)
План на завтра⬇️ По польському часу.
- з 8:00 до 8:45 снідаємо (сніданок при готелі, вже входить в вартість)
- в 9:00 здаємо ключі від номерів на ресепшн, збираємося біля виходу, сідаємо в наш автобус. Наші чудові водії відвезуть нас в бік Старого міста погуляти
- 09:45 - 12:00 - гуляємо Варшавою невеличкими групками або всі разом)
❗️АЛЕ в 12:10 ми маємо вернутися до місця, куди скажуть водії, і поїхати автобусом назад. В 12:10 всі вже біля автобуса
- 13:00-13:40 - обід в ресторані Pod Podkową
- 13:45 - 17:00 - переїзд в м. Лодзь. Тут теж важливо чітко в 13:45 вже сидіти в автобусі і відправлятися
Далі поселення. Підготовка до матчу.
- 18:00 - 18:45 - вечеря у готелі
- 18:45 - 19:00 - піший перехід на стадіон, розсадка
- 20:00 - футбольний матч, старт

Я дуже перенервувала, бо була купа несподіванок. Наприклад, з квитками на футбол. Мені їх видали не лише для групи, а ще для 120 осіб, які вже були в Польщі або добиралися власним транспортом. Потрібно було роздати ті іменні (!) квитки всім на ресепшені готелю. Через цю роздачу я пропустила сама і вечерю, і перший тайм матчу, бо багато хто запізнився.

Пакован квитків

Але те все дурниці. Головне – все закінчилося добре.

Поверталася в Київ і щаслива, і нещасна водночас (дуже важко пояснити на словах, як це). Зрозуміють тільки ті, хто відчув це: чого на наших 603 548 км² постійно повітряні тривоги, смерть, жах, російські вбивці і загроза з білорусі, а десять метрів вбік від кордону – вже інше життя?!! Чому це так, блядь?!!

Польща, десь недалеко від кордону з Україною

Поляки чудові. Я навіть заготувала собі фразу наперед: Polacy zrobili więcej dla Ukraińców niż pan Bóg (але так і не було нагоди комусь її сказати).

Польські прикордонники були такі хороші, такі добрі, що хотілося їх обійняти. Усміхнені, якісь жарти навіть жартували, робили нам компліменти. На кордоні туди ми пробули всього лише 3,5 години (це дуже мало, люди по 12 годин стоять). Назад же ми пролетіли торпедою (менше 30 хв.).

Попри заборону ввозити в ЄС м'ясо-молочку, нам сказали не викидати нічого з їжі бо "вам же ще ввечері поїсти треба". Прикордонник сказав це біля сміттєвого баку, куди наші дівчата вже добросовісно збиралися викинути свою їжу. На все життя запам'ятаю таку людяність. Таке слідування духу закону, а не букві.

Вибачте, що пост вийшов більше як саморефлексія, а не туристичний огляд. Що ж поробиш, як є.

Фото: стовп навпроти Лодзинського міського стадіону. Напис російською: Донецьк

Про сам футбольний матч – буде в окремому пості. Сподіваюся.