Krop City | Visiting Kropyvnytskyi /// Місто Кроп, Або Подорож до Кропивницького
Привіт! Їздила я минулими вихідними в цікавеньке місто — облцентр Кіровоградської області. Так точно, у Кропивницький.
Поїздка була спонтанна, із подругою Ольгою. Ціль: швидко врятувати її кукуху.
В неділю (за 6 днів до старту нашої мініподорожі) мені написала Оля. Написала, що просто не може більше: тупа робота, з чоловіком не все гаразд, діти всі сили вимотали. І я вирішила запропонувати їй переключитися і провести наступний вікенд в іншому, незнайомому місці. Чому Кропивницький? Хз. Ніхто з нас там не був плюс безпечний регіон (поїхати в Харків якось не хотілося).
Оля одразу погодилася. А я мусила її підтримати, раз сама таке порадила, тож одразу забронювала нам непоганий готель.
Оля добиралася з Вінниці, а я з Києва. З жодного із наших міст не було потрібних нам поїздів (із Вінниці взагалі ніяких), тож ми вирішили поїхати мікроавтобусами. Ці рейси ми знайшли на сервісі BlaBlaCar.
Їхати по часу нам було приблизно однаково: годин 5. Але я виїхала в суботу о 8 ранку — на 1 годину раніше, тож і прибула раніше.
Ми зустрілися з Олькою прямо в готелі, освіжилися і попрямували досліджувати місто.
Мініскульптура в центрі Кропивницького
Не буду прямо похвилинно розписувати наші походеньки, але на цікавих моментах зупинюся.
І так, їжа в Кропивницькому.
Найперше місце, куди ми зайшли, була "Ресторація Кропивницьких" (вулиця Театральна, 29, Кропивницький). Верхня ліва і дві нижні страви якраз звідти.⬇️
Отже, ми ласували там грибним меню: бограчем з білими грибами, канапками з лисичками та грибною юшкою.
А страва вгорі справа — то козацький чебурек. Їли ми таку смакоту (разом з бульйоном на яловичині із пельменями, та ще й пивом запиваючи) у "Кнайпі Бамбетель" (вулиця Шульгиних, 1, Кропивницький).
Обидва заклади від душі раджу!
Ще ми були в чудвому пабі, де об'їлися смаженими реберцями, мідіями та атариною до пива, але назву я щось не можу згадати.
Щоб краще розібратися з історією Кропивницького, ми замовили собі 2-годинну екскурсію. Ця руденька дівчинка на фото нижче дуже файно ознайомила нас з основними фактами, історичними спорудами, видатними особистостями міста. Вона класна! Ще й фотографку із собою привела, і та знімала нас цілу першу годину екскурсії!
А це вже я на свій смартфон наклацяла.⬇️
Ми сильно-сильно переключилися. Немов побували в іншому вимірі. Знаєте, там взагалі не відчувається війна. Центральна вулиця Театральна гула аж до 23 години (може, і довше гула, це ми просто о 23 годині пішли з центру в напрямку готелю): конурси танців, караоке, вуличні музиканти. Ресторани і пивні просто тріщали по швах від відвідувачів. Так людно, що ми трохи отетеріли. Навіть в Києві не так гучно, не такі величезні компанії.
А погода яка була! 5 жовтня, 22-23 година вечора / ночі, а ми у самих лише футболці / сорочці з закатаними рукавами, і нам жарко! Яка прекрасність, важко повірити...
Придивившись уважніше до натовпу, ми помітили, що то все молодь. Але така, знаєте, молодь, від 15-ти і до 25-ти — далеко не 30-річні.
Співставили слова екскурсоводки і побачене: більшість молодих людей, яких ми запримітили, мабуть, переселенці. Люди і діти переїхали зі східних регіонів, щоб ковтнути свіжого повітря: повітря без війни. А в центральній частині країни це якраз є: і фронт досить далеко, і росіяни не зацікавлені кошмарити шахедами чи ракетами, бо там немає ні F-16, ні іншого стратегічно важливого озброєння.
Та нехай, я не проти, що молодь живе на повну, чесно. Але подумалося: а воїнам як то все бачити? Всі ці несамовиті танці і співи під Клавдію Петрівну... Нема відповіді. Адже цей світ ніколи не був і не буде справедливим.
Підсумок:
Я раджу вам Кропивницький як місто для короткої подорожі на вікенд.
Багато працював в жовтні і бачу, що багато пропустив (посту 2 тижні, а я його тільки побачив).
Жив у Кропі трохи більше року в 2012-2013-му. Гарне місто. Якщо приїздиш, варто в першу чергу їхати у Дендропарк, там краса і все для відпочинку.
Портить вигляд недобудована похилена висотка в самому центрі (яку через те й покинули будувати, що вона почала хилитися). Я давно не був у Кропі і не знаю, може її вже знесли? (але на 90% певен, що навряд, бо то надто громоздка будівля).
Можливо, трохи оманливе враження, що тут війна не відчувається? Бо і в Олександрії (яка поряд з Кропом) "Шахеди" вибухають і в мене неодноразово шибки двигтіли, це було доволі близько. Проте, вірю, що такі прильоти в нас рідше, ніж у Києві.
Ця недобудова є, екскурсоводка звертала нашу увагу на страшненьку висотку. Ну що ж, такі об'єкти є багато де, ми мало що можемо вдіяти... Демонтаж надто дорогий, щоб у нього хтось вклався.
Правда, я завжди думаю, що якби в нас було справжнє громадянське суспільство, за рік-два власними силами містяни могли б і розібрати будь-яку будівлю самі — по цеглинці, тупо кажучи, по пів годинки роботи щосуботи, наприклад. Але це я мрію лише, щоб люди вміли перетворюватися на єдиний організм і синхронно працювати, в житті так буває рідко... Але ж буває. На початку повномасштабки так було.
Які ж ви молодці, дівчата! Наважитися на подорож у такий час - це майже подвиг!))) Сподіваюсь, що подрузі сподобалось?!)))
А яку смакоту ти показала!))) Так захотілося зранку чебурека, що аж сил немає!))) Піду на кухню, чогось поїм!)))
Скажу Вам відверто, в Запоріжжя ми б побоялися їхати))) Але Кропивницький здається безпечним, тихим, тому ніякого героїзму ми не проявляли)))
Краевиди неймовірні. Спочатку і в моему місті можно було зустріти молодь в пабах. Але в комендантську годину всі ішли по домівках. А зараз даже в моему районі рідко коли зустрінеш щоб до пізна сиділи
Впевнена, це тому, що часті прильоти((( На Кропивницький рідко коли що летить.
Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.
Hello. How have you been? I am sure Olya will be able to sort out things with her husband soon. You both look absolutely stunning and so does this place.