You are viewing a single comment's thread from:
RE: Кохання: на суші, на морі, в космосі, і в кіберпросторі. Історії двох одружених пар (моїх знайомих)
Кохання це майже завжди прикольно. Особливо коли закохаєшся в черговий раз «на все життя» 😂
А якщо серйозно, то все дуже індивідуально 😉
З позиції досвіду, і правда майже неможливо без краплини іронії.
Та я вірю, що у більшості випадків люди цілком щирі, навіть якщо те потім проходить.
Закоханість дійсно скороплинна, на все життя може бути лише кохання
(та чи може насправді? можливо, то лише мій особистий Міф? І при цьому, я не прагну його розвінчувати, хочу залишати собі в житті орієнтири на краще, а не на гірше. До того ж, реальність чудово розвінчує сама, і без моєї допомоги).
Справа в тому, що для спільного життя кохання навіть не в першому десятку. Або навіть якщо казати про кохання, воно має безліч облич. Скажемо романтичне закінчується через +/- півтора роки. І якщо за цей час не вибудувалося щось інше, то буде статус «все складно». Добре, якщо на цей момент ще немає дітей і спільної іпотеки 😂 Вибачне мені мій дещо цинізм, просто я більш десяти років займалася сімейними справами. Скажу чесно, гірше лише спадкові😂 Там вже не юриста треба, а екзорциста